Дистанційне навчання, 10 клас, історія України

22 травня 2020 року. Повторення. Підготовка до ЗНО і ДПА.

Сьогодні ми вчимо історичні поняття за 7-8, 9-10 клас, завдання розраховано на два уроки

Як готуватися? Завести окремий зошит у клітинку, тоненький, підписати "історичні поняття", переписати усі в зошит, ліворуч - дата, праворуч - пояснення.  Знання історичних понять - основа історії. віднесіться відповідально. Вчить поняття частинами, по 10 за раз, як іноземні слова. Наявність конспекту перевірю 1 вересня, знання понять - протягом вересня місяця. Бажаю успіхів.

історичні поняття за 7-8 клас, перейти за посиланням і зберегти

історичні поняття за 9-10 клас  перейти за посиланням і зберегти

15, 21 травня 2020 року

Дякую за гарно виконану контрольну роботу! До кінця навчального року залишилося 5 уроків! 

Сьогодні ми вчимо історичні дати за 7-9, 10 клас, (розраховано на 2 уроки, за 15 і 21 травня,  в рахунок 22 і 28 травня я запропоную вам історичні поняття, теж завести окремий зошит і переписати), слідкуйте за публікаціями у групі і щоденнику.

7-9 клас

4 - середина 3 тис до н.е. - розселення племен трипільської культури
8 - 6 ст. до н.е. - Велика грецька колонізація.
друга половина 5 - 7 ст - велике розселення словян
860 рік - Похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору русі з візантією.
882 рік - об'єднання північних та південних руських земель Олегом
907, 911, 941, 944 роки - походи князів Олега та Ігоря на Константинополь.
988 рік. - запровадження християнства, як державної релігії.
1019 - 1054 князювання Ярослава мудрого в м. Київ
1036 рік. - розгром печенігів князем Ярославом Мудрим у битві під стінами Києва
1097 рік - Любецькій з'їзд князів.
1113 рік - укладення "Повісті минулих літ" Нестором літописцем,
1113 рік Початок правління Володимира Мономаха в м. Київ.
1187 рік - Перша згадка назви "Україна" в писемних джерелах
1187 рік - створення "Слова о полку Ігоревім"
1199 рік - утворення Галицько-Волинської держави
1223 рік - битва біля р. калка, перемога монголів над половцями і руськими князями
1238 - 1264 рік - правління Данила романовича (Галицького) в Галицько-Волинському князівстві (Королівстві руському).
1240 рік - захоплення і зруйнування Києва монголо-татрами
1245 рік - битва біля м. Ярослав. Перемога Данила і Василька Романовичів над об'єднаними силами гальцьких бояр, угорців і поляків.
1245-1246 рік поїздка Данила Галицького в Золоту Орду.
1253 рік - коронування Данила Романовича.
1362 рік - битва біля річки Сині Води, перемога литовців над монголами.
1385 рік - укладення Кревської унії між Польщею і Великим князівством Литовським
40-і роки 15 ст. - утворення Кримського ханства
1478 рік - визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії.
1489 рік - перша згадка про козаків у письмових джерелах.
1514 рік - битва біля міста Ороша, розгром Литовськими військами під командуванням Констянтина Острозького московського війська
1556 - 1561 рік - створення Пересопницького Євангелія (рукописна).

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі;

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;

1586 р. – утворення першої братської (слов’яно-греко-ланиської) школи м. Львів;

1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви

1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного на Москву;

1621 р. – Хотинська битва;

1625 р. – Куруківська угода;

1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Києво- Могилянської колегії;

1637 - 1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;

1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;

1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;

1652 р. – Батозька битва;

1653 р. – Жванецька облога;

1654 р. – Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті»);

1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я

1658 р. – Гадяцький договір;

1659 р. – Конотопська битва;

1667 р. – Андрусівське перемир’я;

1669 р. – Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії;

1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;

1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою.

1708 р. – українсько-шведський союз, зруйнування Батурина

1709 рр. – зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі; Полтавська битва;

1710 р. – Конституція Пилипа Орлика;

1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;

1768 р. – Коліївщина;

1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі;

1780-1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;

1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства.

1798 р. – вихід друком «Енеїди» Івана Котляревського;
1828 р. – ліквідація Задунайської Січі;
грудень 1825 - січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку;
1830-1831 рр. – Польське визвольне повстання;
1840 р. – перше видання «Кобзаря» Т.Шевченка;
1846 -1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства

1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;
1833 - 1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;
1848 р. – скасування панщини в Галичині; видання першої україномовної газети «Зоря Галицька»

1805 р. – відкриття університету в Харкові;
1834 р. – відкриття університету в Києві;
1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.

19 лютого 1861 р. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;
1863 р. – Валуєвський циркуляр;
1863-1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;
1876 р. – Емський указ.

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;
1873 р. – створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. - Наукового товариства ім. Т.Шевченка);
1890 р. – створення Русько-української радикальної партії.
1899 р. – створення Української Національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії.

1865 р. – відкриття Новоросійського університету;
1875 р. – відкриття Чернівецького університету.

1900 р. – утворення Революційної української партії (РУП),
першої політичної партії Наддніпрянської України;
1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП);
1905 р. – створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти».

1900 р. – обрання А.Шептицького митрополитом греко-католицької церкви;
1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

10 клас

серпень 1914 р. - утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців (УСС), створення Союзу визволення України.
1914 р. – Галицька битва;
1915 р. – утворення Загальної української ради;
1916 р. – Брусиловський прорив.

Березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;

Квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;
Червень 1917 р. - Перший Універсал Центральної Ради;
Липень 1917 р. – Другий Універсал Центральної Ради;
Листопад 1917 р. – Третій Універсал Центральної Ради, проголошення УНР;
9 (22) січня 1918 р. – Четвертий Універсал Центральної Ради, проголошення незалежності УНР;
Січень 1918 р. – бій біля станції Крути;
Січень (лютий) 1918 р. – Берестейський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу

29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П.Скоропадського;
1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові;
13 листопада 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР);
Листопад 1918 р. – заснування Української академії наук (УАН);
14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;
22 січня 1919 р. – проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР;
Грудень 1919 - травень 1920 – перший «Зимовий похід» військ УНР;
Квітень 1920 р. - Варшавська Угода;
Березень 1921 р. – Ризький мирний договір;
1921 р. – утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ);
Листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» армії УНР.

1921 - 1923 рр. – масовий голод в Україні;
1922 р. – входження УСРР до складу СРСР;
1923 р. – початок політики коренізації/українізації в УСРР;
1925 р. – проголошення курсу на індустріалізацію

1928/1929-1932 рр. – перша п’ятирічка;
1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»;
1929 р. – початок насильницької колективізації;
1930 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України»;
1932 - 1933 рр. – Голодомор в Україні;
1934 р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва;
1937 р. – ухвалення Конституції УРСР;
1937-198 рр. – «Великий терор»

1920 р. – підписання Бессарабського протоколу, визнаннякраїнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії;
1923 р. – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі; саморозпуск уряду ЗУНР;
1925 р. – утворення Українського національно демократичного об’єднання (УНДО);
1929 р. – утворення ОУН;
1930 р. – проведення польською владою акції «пацифікації»;

1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини;
15 березня 1939 р. - проголошення незалежності Карпатської України.

23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький пакт про ненапад
(«пакт Молотова-Ріббентропа»);
1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;
17 вересня 1939 р. – вторгнення Червоної армії на територію Західної України;
червень 1940 р. – вторгнення Червоної армії на територію
Бессарабії та Північної Буковини;
22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР;
30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення
Української Держави;
14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії
(УПА)
грудень 1942 р. – початок вигнання нацистських загарбників з України;
6 листопада 1943 р. – визволення Києва від нацистських окупантів;
січень - лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
28 жовтня 1944 р. – завершення вигнання нацистських
окупантів зі всієї території України;
9 травня 1945 р. – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні;
2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової війни.

Пропоную вашій увазі навчальне відео, яке охоплює весь період Великої Вітчизняної (радянсько-німецької) війни.

14 травня 2020 року

Тестова контрольна робота. Щоб виконати роботу, перейдіть за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSesikOcaGrMQAThYeFdzPtIXgA_zUMwlVRk_8pZ2D8sF6HMmg/viewform?usp=sf_link

Памятайте, що на виконання відводиться час з 12 до 14 години лише 14 травня, є одна спроба

08 травня 2020 року
Підготовка до тестової роботи за період дистанційного навчання.
Виконайте перевірочну тестову роботу (перейдіть за посиланням), кількість спроб необмежена, на контрольній будуть схожі завдання. 



Контрольна робота за період дистанційного навчання з історії України відбудеться 14 травня з 12 до 14 години. Посилання буде доступним на блозі, у щоденнику, в групі Вайбер та таблиці 
https://docs.google.com/spreadsheets/d/e/2PACX-1vRY8esis9-dfB1BjM-mtt9Vn6JHYDwN3RFKZDhIJJ-DgFoAEKlI8OcrJwc9-VltgsA6ZYbF_u1uAesm/pubhtml?gid=147137505&single=true

07 травня 2020 року завершуючи вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни", розглянемо тему "Культура в роки війни".
Завдання на урок:
Опрацюйте текст, який розкриває питання культури України в роки війни.
Скачайте, збережіть, роздивіться і запамятайте історичні персоналії, перейшовши за посиланням
Знайдіть у сімейному чи власному фотоархіві памятки про урочистості, повязані з Днем Перемоги. Надішліть мені, або розмістіть у спільному альбомі, перейшовши за посиланням.

Прочитайте джерело. Поміркуйте, з якою метою керівництво Третього райху ухвалювало подібні рішення?

З постанови № 34 Вермахту зони Б (Україна) від 29 грудня 1941 р.: «Навчання. Згідно з постановою № 30 від 8.12.41 р. початкові школи дозволені. Крім того, дозволені: промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські професійні школи, так само як професійні курси жіночого персоналу для навчання ведення господарства, кравецької справи, охорони здоров’я та гігієни. НЕ ДОЗВОЛЕНО: вищі навчальні заклади: університети, політехнічні інститути; вищі школи: гімназії, ліцеї та інші подібні заклади; середні школи; семінари, загальні середні школи; професійні школи: загальні школи зі спеціалізацією для певної спеціальності. Всі школи, що належать до цих категорій, треба закрити».

В умовах окупації тисячі шкільних приміщень було спалено, пограбовано,перетворено на склади, шпиталі, казарми. Утім, навчальний процес почався в1942 р. і провадився за складеними німецькими чиновниками програмами. Своєставлення до освіти українців відверто висловив Гітлер. «Краще, – заявляв він, – не вчити їх навіть писати».

Тисячі українських учених, лікарів, учителів, представників мистецької інтелігенції загинули за умов окупації. Був зруйнований 151 музей, із них вивезено близько 40 тис. цінних експонатів. Ешелонами до Німеччини вивозили наукове обладнання, унікальні колекції, твори образотворчого мистецтва тощо.

З майже 200 членів Спілки письменників України на фронт пішли більше ніж половина. Вони працювали військовими кореспондентами у газетах фронтів і армій, багатьох дивізійних газетах. Військовими кореспондентами були А. Малишко, Л. Первомайський, М. Бажан. Чимало письменників боролися проти окупантів у складі партизанських загонів, підпорядкованих як Москві (П. Вороний, Ю. Збанацький, В. Земляк та ін.), так і націоналістичним центрам руху Опору (У. Самчук). У радянському тилу працювали українські письменники П. Тичина, М. Рильський, Ю. Яновський, П. Панч, О. Корнійчук та ін.

Література періоду радянсько-німецької війни була літературою однієї теми – війни. У жовтні 1941 р. разом із «похідними групами» ОУН до Києва приїхала письменниця Олена Теліга. Вона очолила Спілку українських письменників і почала редагувати літературно-мистецький тижневик «Литаври», що виходив при щоденній газеті «Українське слово». Невдовзі нацистська адміністрація заборонила це видання, наказавши видавати газету «Нове українське слово». Теліга відмовилася співпрацювати з цим виданням. У лютому 1942 р. письменницю заарештувало гестапо. Через кілька днів її разом з групою українських націоналістів було розстріляно у Бабиному Яру.

Невтомно працювали композитори Л. Ревуцький, А. Штогаренко, К. Данькевич та ін.; художники М. Дерегус, В. Касіян, І. Шульга та ін., твори яких підбадьорювали воїнів. Особливо поширеними в той час були плакат, політична карикатура, гравюра, листівки тощо.

В умовах війни зростала роль театрального мистецтва. Але не завжди воно відповідало вимогам часу. Тому на базі низки театрів були створені «театри малих форм», театри мініатюр і оглядів, пересувні й фронтові театри. На була поширення діяльність концертних бригад з артистів українських театрів, які
обслуговували частини Червоної армії та трудівників тилу. У 1941–1945 рр. понад 100 таких бригад виступали на фронті.

На початок 1942 р. у тилових районах було зосереджено понад 60 евакуйованих з України театрів, музичних і хорових колективів. Майже половина з них працювала у Казахстані та Сибіру, де жило багато українців.
Разом із частинами Червоної армії пройшли фронтовими дорогами кінооператори-документалісти. «Солдатами з двома автоматами» називали фронтових кінооператорів, тих, хто поруч з бійцями був на передовій, у самому пеклі війни. Окрему сторінку воєнного кінолітопису становлять кінофільми, основою яких є кінохроніка, відзнята фронтовими операторами: «День війни» (1942), «Чорноморці» (1942), кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943) і «Перемога на Правобережній Україні» (1945).
У 1943 р. О. Довженко завершив роботу над рукописом кіноповісті «Україна в огні», яку писав упродовж двох років у фронтових умовах під враженням від страшних руйнувань і мільйонних жертв. Незабаром кіноповість в оригіналі й у перекладі російською мовою лягла на стіл Сталіну. 31 січня 1944 р. вожд«усіх часів і народів» скликав засідання політбюро ЦК ВКП(б) і виступив із
промовою «Про антиленінські помилки й перекручення в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні». У цій промові, зокрема, підкреслювалось, що Довженко «не в ладах» з правдою. Його кіноповість «є антирадянською, яскравим виявом націоналізму, вузької національної обмеженості».

Прочитайте документ. Поміркуйте. Якими аргументами О. Довженко відкинув звинувачення в націоналізмі? Чи погоджуєтеся ви з міркуваннями митця?

Зі «Щоденника» О. Довженка (1945): «Товаришу мій Сталін, коли б Ви були навіть богом, я й тоді не повірив би Вам, що я націоналіст, якого треба плямувати й тримати в чорнім тілі. Коли немає ненависті принципової, і зневаги нема, і недоброзичливості ні до одного народу в світі, ні до його долі, ні до його щастя, ні гідності чи добробуту, невже любов до свого народу є націоналізмом? Чи націоналізм в непотуранні глупоті людей чиновних, холодних діляг, чи в невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?..»

30 квітня 2020 року. завершуючи вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни", розглянемо тему "Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.

Прочитайте матеріал: Підсумки війни і післявоєнний світовий устрій визначили спільні дії країн антигітлерівської коаліції, передусім на Тегеранській і Ялтинській (Кримській) конференціях.

Вінстон Черчилль на Тегеранській конференції 1943 р. запропонував визнати кордоном між СРСР і Польщею лінію Керзона. Вона більш-менш відповідала етнографічному розмежуванню Польщі, України і Білорусії. Як компенсацію за Західну Україну і Західну Білорусію, які мали відійти до СРСР уже на основі домовленості лідерів Об’єднаних Націй, прем’єрміністр Великої Британії готовий був віддати Польщі спадщину середньовічної королівської династії П’ястів. Це були території, на яких проживало багато поколінь німецького населення: Східна Пруссія, За хідне Помор’я з Данцигом, Верхня Сілезія. Остаточно питання про кордони Польщі було розв’язане в лютому 1945 р. на Ялтинській (Кримській) конференції глав трьох держав. 

Міцність нового кордону по лінії Керзона було забезпечено грандіозними депортаціями, здійсненими з ініціативи Сталіна. Німців виселили з усіх земель, що відходили до Польщі й Чехословаччини. Були здійснені також масові переселення вздовж лінії Керзона: поляків – із території західних областей УРСР до Польщі; українців – із території Польщі до УРСР. У Польщі залишалися старовинні українські землі на захід від лінії Керзона – Закерзоння (Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина).

Завдання додому. Повторити (вивчити) основні дати. Письмового завдання не буде, лише тест по датах, який можна виконувати кілька разів. Щоб почати роботу з тестом перейдіть за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSclfVQcjnaamFnmwWkhwUlLNcCxRf2pYPn2bv4-Ld9WznWutQ/viewform?usp=sf_link

23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький пакт про ненапад («пакт Молотова-Ріббентропа»);

1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;

17 вересня 1939 р. – вторгнення Червоної армії на територію Західної України;

червень 1940 р. – вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини;

22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР;

30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави;
14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА)

грудень 1942 р. – початок вигнання нацистських загарбників з України;

6 листопада 1943 р. – визволення Києва від нацистських окупантів;

січень - лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція;

28 жовтня 1944 р. – завершення вигнання нацистських окупантів зі всієї території України;

9 травня 1945 р. – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні;

2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової війни

24 квітня 2020 року. Практична робота. Знайдіть в Інтернеті або в домашньому архіві фотографію, яка ілюструє воєнне повсякдення, надішліть її мені з коротким описом, або вставте у спільну презентацію.


Також пройдіть тест, перейшовши за посиланням. У тесті десять запитань, виконувати, поки не буде оцінки достатнього або високого рівня. Перед початком роботи повторіть поняття.

За урок ви отримаєте дві оцінки: одну за тест (до 10 балів + 2 бали за конспект від 23 квітня, число, тема і дві дати), другу за практичну роботу (від 10 до 12 балів, фотографія, підпис до фото, і хто виконав слайд). Бажаю успіхів. Тест і конспект прошу до 30 квітня, практичну - до 8 травня.

23 квітня 2020 року Продовжуємо вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни". Тема "Завершення Другої світової війни. Ціна перемоги", запишіть її в зошит.
Перед початком уроку згадаємо, що 22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз, через рік вся територія України була окупована, а звільнена 28 жовтня 1944 року. 
Запишемо найважливіші дати, які необхідні для підготовки до ЗНО

9 травня 1945 р. – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні;

2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової війни

Прочитайте текст і підберіть факти (усно), які б підтвердили тезу, що український народ - переможець у Другій світовій війні
Останньою сторінкою радянсько-німецької війни була Берлінська операція, у якій узяли участь війська двох Білоруських та Першого Українського фронтів загальною чисельністю понад 2,5 млн військовослужбовців.

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 р. СРСР при
єднався до війни проти Японії. 9 травня 1945 р. у Берліні в присутності радянських, американських, англійських і французьких представників було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. 2 вересня 1945 р. на борту американського авіаносця «Міссурі» молодий генерал – українець Кузьма Дерев’янко поставив свій підпис від імені Радянського Союзу під Актом капітуляції Японії. Друга світова війна закінчилася.

На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (7 млн), США (80 тис.) Франції (6 тис.). Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями й орденами, більше ніж 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а Іван Кожедуб – тричі.

Радянсько-німецький театр воєнних дій з 22 червня 1941 р. став найважливішим у Другій світовій війні і залишався таким до кінця. Двічі, із заходу на схід, а потім у зворотному напрямку по українській землі перекочувався фронт. Усе,що можна було вивезти, вивозила та сторона, яка відступала. Усе, що не можна було вивезти, нищили або робили непридатним для користування.

На території України було знищено 714 міст і селищ міського типу, понад
28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств. Матеріальні втрати СРСР становлять до 40 % сукупних втрат, заподіяних усім учасникам Другої світової
війни разом узятим. Матеріальні втрати України дорівнюють приблизно 40 % загальносоюзних втрат. Співвідношення цих цифр висуває Україну на сумне перше місце серед країн, які матеріально постраждали від війни. Чисельність населення УРСР скоротилася з 41 млн 657 тис. осіб на червень 1941 р. до 27 млн 382 тис. на початок 1945 р., тобто на 14 млн 275 тис. Більшу частину скорочення – близько 9 млн осіб – становлять безповоротні втрати: фронтові втрати військовослужбовців, мобілізованих на території УРСР у Червону армію, втрати учасників руху Опору, втрати цивільного населення під час боїв і бомбардувань, через голодне виснаження та епідемії, від цілеспрямованого нищення окупантами військовополонених, геноциду євреїв і ромів. Частина людей, евакуйованих у східні регіони СРСР і вивезених до Німеччини, не повернулася на батьківщину.

Олексій Берест (1920–1991) – радян сь кий військовий діяч, установив (разом з М. Єго ровим та М. Канта рією) Прапор перемоги на даху німецького рейхстагу в Берліні в ніч на 1 травня 1945 р.

Іван Кожедуб (1921–1970) – найрезультативнішийльотчик-винищувач часів ра дян сько-німецької війни. Здійснив 330 бойових вильотів; у 120 повітря них боях збив 64 літаки противника. За всю війну жодного разу не був збитий. Тричі Герой Радянського Союзу. Народився на Сумщині.

Амет-Хан Султан (1920–1971) – національний герой кримськотатарського народу. Радянський льотчик-ас, здійснив 603 бо йові вильоти, збив особисто 30 літаків противника і 19 літаків у групових боях. Двічі Герой Радянського Союзу. З 1947 до 1971 р. – льотчик-випробувач, єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів. З гордістю публічно називав себе кримським татарином.

Кузьма Деревянко (1904 - 1954), народився на Уманщині. У 1941 році очолив рейд у німецький тил, звільнив з полону близько двох тисяч червоноармійців. З 1942 року начальник штабу. Спланував низку видатних операцій (звільнення Харкова, Будапешта, Ясько-Кишинівську операцію). 2 вересня приймав капітуляцію Японії, бо знав англійську і японську мови. Герой України.

Євген Березняк (1914 - 2013), уродженець Олексіївки.У 1944 році очолив розвідувальну групу "Голос", врятував від знищення Краків. Герой України.

Домашнє завдання: Запишіть у зошит дату, тему і дві обовязкових дати, повторіть дати і поняття, які обов'язкові для ЗНО (завжди на початку уроків), знайдіть в Інтернеті або в домашньому архіві фотографію, яка ілюструє воєнне повсякдення, надішліть її мені з коротким описом, або вставте у спільну презентацію, посилання на яку з'явиться 24 квітня. Також 24 квітня зявиться тест (на 10 запитань) з основними датами і поняттями. Оцінка за нього піде в рахунок 23 квітня.



17 квітня 2020 року Продовжуємо вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни". Тема "Депортація кримських татар та інших народів Криму", запишіть її в зошит.
Перед початком уроку згадаємо, що 
22 червня 1941 року Німеччина напала на Радянський Союз, через рік вся територія України була окупована, а звільнена 28 жовтня 1944 року. Крим було звільнено у квітні - травні 1944 року

Запишемо поняття, яке необхідне для підготовки до ЗНО

Депортація - Примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб чи груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.

Також запишіть

Переселення татар та інших народів Криму (за співпрацю з німцями) розпочалося 18 травня 1944 року. 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України 18 травня визнано Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Тією ж постановою ВР депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу. 

Про цю трагедію співає переможниця Євробачення 2016 року у своїй пісні "1944".

Прочитайте текст підручника

11 травня 1944 р. Державний комітет оборони ухвалив рішення про виселення з Кримської АРСР і переселення в Узбецьку РСР кримських татар. Каральна акція обґрунтовувалася зрадництвом і масовим колабораціонізмом. Окремі факти співпраці з нацистами стали підставою для того, щоб депортувати близько 200 тис. кримських татар. Їх переселили не лише в Узбекистан, а й у Марійську АРСР та в кілька областей Росії.

У 1945 і 1948 рр. було перейменовано населені пункти, назви яких упродовж сотень років мали кримськотатарське, німецьке, грецьке, вірменське походження (усього понад 90 % населених пунктів півострова). Нова  топоніміка мала засвідчити «споконвіку російську» належність Криму.

Розгляньте інфографіку, куди вивозили жителів Криму, відповідь запишіть у зошит (з 200 тисяч 2/3 вивезено до Узбекської РСР, частково до Казахстанської РСР та середньої полоси РСФСР). 

Ознайомтеся із свідченням учасників тих подій, дайте письмову відповідь (по одному реченню) на запитання.

У чому трагедія кримськотатарського народу? (вони втратили домівки, батьківщину, жили в жахливих умовах)

Дайте оцінку цій акції сталінського режиму? (дії протиправні, несправедливі, жорстокі)

Якою, на вашу думку, була справжня мета депортації кримських татар із Криму?(подумайте, бо підказати не можу, гляньте на два абзаци вище)

«Я, Айше Читак, кримська татарка, 1928 року народження, уродженка села Ай-Васил (у 1945 р. перейменоване на село Василівка. – Авт.) Ялтинського району. Батько мій, Мустафа Читак, помер у 1933-му голодному році. Нас у матері, Бейє Читак (1895 р. н.), залишилося дев’ятеро дітей. У батька була невелика справа, що дало можливість збудувати двоповерховий будинок. Була величезна присадибна ділянка, яка нас і годувала. Окрім того, ми працювали в колгоспі й отримували трудодні. Старші сестри ще до війни вийшли заміж, але у воєнні роки всі зі своїми дітьми жили з нами.

18 травня, годині о 4-й ранку, нас розбудили озброєні солдати. На збори дали п’ятнадцять хвилин, сказали, що можемо взяти найцінніше, але навіть подушку не дали забрати, мовляв, це вам не  знадобиться. Мама одягла пальто брата й взяла тільки лампу. Зібрали нас під дулами автоматів. Потім разом із сестрами, племінниками (нас було 14 осіб) та односельцями повели туди, де зібралося все село. І всіх пішки погнали в Дерекой (в 1945 р. перейменоване на село Ущельне. – Авт.). Коли проходили повз наш будинок, було видно, що там уже хтось хазяйнував, шукали цінні речі.

У Дерекої повантажили на машини й відвезли до Бахчисарая, де завантажили у вагони для худоби та відіслали в невідомому напрямку. Вагони з людьми охороняв озброєний конвой із собаками.  Харчувалися абияк, гарячої їжі не було, навіть окропу... В туалет ходили на зупинках під вагони. У вагонах люди помирали від голоду та хвороб, їх ніхто не ховав. На станціях померлих залишали уздовж залізниці.

Нас привезли до Середньої Азії, в Узбекистан. За нами приїхали люди з місцевого населення на великих гарбах, поселили в глинобитних приміщеннях з дахами, що протікали, де не було підлоги. В одній кімнаті селилися по 15 осіб. Це було в селищі Беш-Капа Ургутського району Самаркандської області. Через погану воду люди хворіли на малярію. Я теж захворіла на малярію...

Хто працював у колгоспі, отримував на трудодні лише редьку та кукурудзу. Борошна, крупи, звичайно, не було. Багато хто помирав від голоду. Це були діти та люди похилого віку. Ми ж врятувалися тим, що вміли шити і в’язати. В’язали шкарпетки, за це добували трохи борошна на базарі, щоб іноді пекти коржі. У нас померла від хвороби племінниця трьох років.

Спілкуватися з родичами ми не могли. Ходили відмічатися в МГБ. Потім переїхали до Самарканда. Навчатися можливості не було. Треба було працювати, якось утримувати себе та своїх близьких. У Самарканді нас всіх посилали копати канал, де ми возили землю й босими ногами місили глину. Звідси у багатьох ревматизм та інші хвороби. Спали на соломі.

Вчитися чи навчати дітей рідною мовою було неможливо. Діти могли вивчати рідну мову тільки в родині. Обговорювати питання повернення до Криму було важко: активістів завжди переслідували, викликали в спецоргани, саджали в тюрми» (спогад від 11 листопада 2009 р.)

Домашнє завдання: записати тему і понття (усе, що підкреслено - 2 бали), дати письмові відповіді на запитання до уроку (те що в дужках, 4 речення - 4 бали), пройти тест з шести запитань (6 балів) за посиланням.

16 квітня 2020 року Продовжуємо вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни". Тема "Битва за Дніпро. Вигнання з України нацистських окупантів", запишіть її в зошит.
Ми розглянемо питання  (запишіть у зошит)

План
Перебіг війни у 1942-1943 роках
Битва за Дніпро
Звільнення Правобережної та Південної України
Перед початком уроку згадаємо, що 
22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна (радянсько-німецька війна)
Протягом 1941-1942 років окуповано усю територію України. Радянські війська зазнавали поразок, потрапляли в котли. Героїчно оборонялися міста Київ, Одеса, Севастополь. Останнім захоплено місто Свердловськ Ворошиловоградської області 22 липня 1942 року. На території України встановлювався німецький окупаційний режим.
Також звернемо увагу, що наприкінці 1941 року радянські війська зупинили німецькі під Москвою, а в липні 1942 року німецькі війська починають атаку Сталінграду - міста на Волзі, яке було дуже важливим для обох сторін. Сталінградська битва - була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.
Запишемо найважливіші дати, які необхідні для підготовки до ЗНО

грудень 1942 р. – початок вигнання нацистських загарбників з України;

6 листопада 1943 р. – визволення Києва від нацистських окупантів;

січень - лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція;

28 жовтня 1944 р. – завершення вигнання нацистських окупантів зі всієї території України;  
Запишемо поняття, яке необхідне для підготовки до ЗНО
«Чорносвитники» - Умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення. В бій вводились не підготовленими, без належної амуніції та зброї. Найбільш масово використовувались у 1943-1944 роках під час форсування Дніпра.
Додатково прочитайте текст та роздивіться карту.

Катастрофа, якої зазнали німецькі війська  під Сталінградом, підготувала передумови для звільнення України. 18 грудня 1942 р. ворога вибили з перших українських сіл. Після перемоги на Курській дузі в липні 1943 р. радянські війська за короткий час очистили Лівобережну Україну і весь Донбас. Під час наступу на території України радянське командування розпочало тотальну мобілізацію цивільного чоловічого населення. У бій масово кидали непідготовлених людей, часто навіть без зброї і в цивільному одязі, використовуючи їх як «гарматне м’ясо». Таке ставлення до цивільних було зумовлене тим, що комуністичний режим усіх, хто опинився на окупованій нацистами території, вважав зрадниками.

Від 17 липня 1942 р. до 2 лютого 1943 р. – тривала Сталінградська битва. Перехід ініціативи до радянських військ під Сталінградом (листопад 1942 р.) дав змогу в грудні 1942 р. почати вигнання гітлерівців  із України. Першим населеним пунктом звільненим в Україні  18 грудня 1942 р., стало село Півнівка Міловського району Ворошиловградської (Луганської області). 

29 січня 1943 р. війська Південно-Західного фронту розпочали наступальну операцію на Сході України. Було звільнено Балаклею, Лозову і 14 лютого 1943 р. – Ворошиловград. Після цього фронт стабілізувався
на лінії Зміїв – Червоноармійськ – Слов’янськ – Ворошиловград.

Перемога на Курській дузі (5 липня – 23 серпня 1943 р.) відкрила
для Червоної армії можливість наступу на всьому південному напрямку фронту. 23 серпня 1943 р. було визволено Харків. Під час Донбаської наступальної операції (13 серпня – 22 вересня 1943 р.) були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня – м. Сталіно (нині м. Донецьк). Від 25 до 30 вересня радянські війська вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя, звільнили від противника лівий берег і захопили на правому березі низку плацдармів. 21 вересня 1943 р. був зайнятий Чернігів, 23 вересня - Полтава, 29 вересня – Кременчук. У ніч на 21 вересня почалося форсування Дніпра. 14 жовтня радянські війська вступили в Запоріжжя, 25 жовтня - Дніпропетровськ (нині Дніпро), a 6 листопада – Київ.

Київська наступальна операція – одна з найважливіших військових операцій у битві за Дніпро, яка була кульмінацією битви за Україну. Вона створила умови для визволення Правобережжя та Південної України, стала завершенням корінного перелому під час війни. Сталін наказав зайняти столицю УРСР до чергової річниці Жовтневої революції 7 листопада. Наказ виконували ціною колосальних жертв. Мобілізовували навіть підлітків із навколишніх сіл, щоб негайно поповнити поріділі частини. Військової форми (а часто і зброї) вони не отримували – тож за темний верхній одяг домашнього крою ці «війська» називали «чорною піхотою», «чорно піджачниками», або «чорносвитниками». Загалом під час форсування Дніпра та здобуття Києва загинуло 417 тис. воїнів.

Наприкінці грудня 1943 р. Перший Український фронт налічував 10 армій
загальною чисельністю понад 800 тис. бійців. З такими силами він здійснив Житомирсько-Бердичівську операцію. Тоді ж на 1400-кілометровій смузі від Полісся до Чорного моря почався загальний наступ радянських військ. 31 грудня було визволено Житомир, 8 січня 1944 р. – Кіровоград. 24 січня – 17 лютого проведено Корсунь-Шевченківську операцію, яка завершилася оточенням і знищенням великого угруповання противника. Безпосереднім результатом Корсунь-Шевченківської операції стало звільнення військами Червоної армії 2 лютого Луцька і Рівного. 25 березня були звільнені Проскурів (Хмельницький), 29 березня – Чернівці, 15 квітня – Тарнопіль (Тернопіль). На інших ділянках фронту частини Червоної армії визволили 10 березня 1944 р. Умань, 28 березня – Миколаїв, 10 квітня – Одесу.

У квітні – травні внаслідок успішного здійснення Кримської операції і Севастопольської наступальної операції війська Четвертого Українського фронту очистили від гітлерівців Крим. Упродовж липня – серпня тривала Львівсько-Сандомирська операція, у результаті якої було визволено майже всю Західну Україну. 8 жовтня, оволодівши населеним пунктом с. Лавочне (Дрогобицька область), радянські війська завершили здобуття УРСР. 27 жовтня під час Карпатсько-Ужгородської операції було вибито ворога з Ужгорода, протягом наступних тижнів – з решти населених пунктів Закарпатської України. 28 жовтня 1944 р. радянські війська розпочали бої за місто Чоп.

Домашнє завдання: скласти конспект (усе, що підкреслено - 5 балів), вивчити дати і поняття з конспекту, прочитати текст, пройти тест з 5 запитань за посиланням

 Додаткове завдання

Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у джерелах. (письмово)
Зі «Щоденника» Олександра Довженка від 28 листопада 1943 р.: «Сьогодні В. Шкловський розказав мені, що в боях загибає множество мобілізованих на Україні звільнених громадян. Їх звуть, здається, чорносвитками. Вони воюють у домашній одежі, без жодної підготовки, як штрафні. На них дивляться як на винуватих. “Один генерал дивився на них у бою і плакав”, – розповідав мені Віктор».
Зі спогадів письменника Віктора Астаф’єва. «Двадцять п’ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п’ять. Через п’ять – шість днів усе це спливає».

9 -10 квітня 2020 року. Продовжуємо вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни". Тема "Розгортання руху Опору. Діяльність УПА. Роман Шухевич", запишіть її в зошит, розрахована на два уроки.
Матеріал уроку доступний у текстовому форматі за посиланням.
Тест до уроку (включає питання попередніх тем) доступний за посиланням в кінці уроку

Ми розглянемо питання  (запишіть у зошит)

План

Розгортання радянького руху опору

Діяльність УПА

Українсько-польське протистояння.

Роман Шухевич

Пригадаємо дати і поняття, які вивчили на минулому уроці.

14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА).

Похідні групи - були створені ОУН з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни.

«Поліська Січ» - Підпільна збройна формація, створена на Поліссі влітку 1941 року, в селі Немовичі Сарненського р-ну, що на Рівненщині. Отаманом Тарасом Бульбою було видано перший наказ про початок боротьби і створення повстанської армії.

Бандерівці - У вузькому сенсі послідовники лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери та його ідеології;

Також ми познайомимося з новим поняттям, запишіть у зошит і вивчіть Український визвольний рух  - Національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920—1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави.

Опрацюйте текст: Встановлення німецького окупаційного режиму призвело до формування руху опору. До руху Опору в Україні в роки Другої світової війни належали сили, що обстоювали протилежні політичні позиції, мали різну мету. Об’єднувало їх одне – боротьба проти нацистських окупантів. Рух Опору складався з:  1) радянського підпілля і партизанського руху; 2) українського націоналістичного  підпілля (ОУН і УПА); 3) польського руху Опору (Армія Крайова. Кожна сила робила свій внесок у перемогу.

9 червня 1941 р. з’явилася директива, відповідно до якої партійні й радянські органи розпочали роботу з формування партизанських загонів. До цієї роботи були залучені й органи НКВС УРСР. Їхню діяльність координував заступник наркома внутрішніх справ УРСР Тимофій Строкач. Основу партизанських загонів складали бійці Червоної армії, що потрапили в оточення.

Партизанський рух розгорнувся в лісах Північної України після налагодження керівництва. Наприкінці 1941 р. утворилися партизанські загони О. Федорова на Чернігівщині, С. Ковпака та С. Руднєва на Сумщині, О. Сабурова – на території Сумської і Брянської областей. На основі цих загонів  було організовано великі партизанські з’єднання. Москва забезпечувала їх зброєю, усім необхідним для бойової, диверсійної та розвідувальної діяльності.

У червні 1942 р. було створено Український штаб партизанського руху (УШПР),  на чолі з Т. Строкачем. Здійснював координацію дій між окремими загонами, між партизанами й частинами регулярної армії, переправляв літаками у тил ворога фахівців (радистів, підривників, шифрувальників), зброю, боєприпаси, одяг, медикаменти, пропагандистську літературу тощо. Керував рейдами великих партизанських загонів і з’єднань по тилах ворога. Одним із завдань партизанських рейдів була боротьба з УПА.

Упродовж червня – жовтня 1943 р. відбувся Карпатський рейд Сумсько

го партизанського з’єднання  з метою здійснення диверсій у тилу.

У 1943 р. розпочалася так звана рейкова війна – десятки загонів на окупованій території Білорусії, Росії і України виводили з ладу залізничні комунікації, щоб не дати окупантам змоги перекидати підкріплення та військове спорядження під Курськ.

На завершальному етапі війни боротьба партизанів у німецькому тилу посилилася. У 1944 р. українські партизани тісно взаємодіяли з регулярними військами, допомагали партизанам Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини.

Символічним днем заснування Української повстанської армії (УПА) вважають 14 жовтня 1942 р. Від 2015 р. це державне свято – День захисника України. Провід ОУН(б) швидкими темпами розбудовував УПА. Спочатку Головною командою УПА керував Василь Івахів. Після його загибелі в
бою з німцями у травні 1943 р. головним командиром УПА став Дмитро Клячківський. У серпні 1943 р. головним командиром УПА став Роман Шухевич (псевдо – Тарас Чупринка).

Тактичними формами боротьби УПА були рейди, напади на німецькі гарнізони, склади, обози, сутички з радянськими партизанами військами НКВС, підрозділами Армії Крайової. УПА мала  підтримку з боку західноукраїнського населення і спиралася на розгалужену та законспіровану  мережу ОУН(б). Вона налічувала десятки тисяч бійців, які діяли на Волинні, Поліссі і в  Галичині

У 1943 р. УПА вела боротьбу на два фронти – проти нацистських окупантів, а також проти партизанських загонів. У жовтні–листопаді 1943 р. провела 47 боїв із німцями і 54 бої проти радянських партизанів. З початком 1944 р. між УПА й частинами Вермахту склалися відносини взаємної неагресивності. Гітлерівський уряд звільнив з концтабору С. Бандеру, А. Мельника та інших керівників ОУН.

Навесні 1944 р. відбулися перші збройні сутички УПА з регулярними радянськими військами. Під час однієї з них було смертельно поранено командувача Першого Українського фронту генерала М. Ватутіна. Від початку 1945 р. майже в усіх районах Західної України розпочалися масштабні операції НКВС проти УПА, які увійшли в історію як перша «Велика блокада».

Третій надзвичайний великий збір у серпні 1943 р. затвердив процес демократизації ОУН, скасував принцип однопартійності в суспільстві і державі, проголосив УПА всеукраїнськими збройними силами. У липні 1944 р. поблизу с. Недільна на Львівщині відбувся Перший великий збір за участі різних українських політичних організацій, які сформували тимчасовий парламент України – Українську головну визвольну раду (УГВР) на чолі з К. Осьмаком. Генеральний секретаріат   та секретаріат військових справ очолив Р. Шухевич. Представники ОУН(м) відмовилися увійти до УГВР. Зусиллями УГВР створювали ся органи місцевого самоуправління, система постачання військових формувань і шпиталів, вишкільні центри, служба пропаганди тощо.

Воєнні дії «проти всіх» загострили  українсько-польські відносини. Ще 1941 р. розпочалися  каральні акції польської Армії Крайової проти українського населення Холмщини і Підляшшя. Згодом вони перекинулися на Галичину і Волинь. АК намагалася контролювати землі, втрачені Польщею. У 1943–1944 рр. частини АК за допомогою польської поліції і добровольчих загонів знищили тільки на Холмщині близько 5 тис. українців та спалили десятки сіл. На пропозиції командування УПА розпочати переговори та звернення митрополита А. Шептицького припинити винищення українців польські сили не відповіли. Воєнний спосіб розв’язання конфлікту призвів до збройної конфронтації і загибелі тисяч людей.

Одним із найболісніших епізодів українсько-польського конфлікту була Волинська трагедія 1943 р. Навесні 1943 р. Крайовий провід ОУН(б) на Волині ухвалив рішення про вигнання з Волині поляків. На той час українці становили до 80 % населення Волині. Обґрунтовуванням такого рішення стала потреба перешкодити планам поляків повернути Західну Україну. Спочатку акції українських повстанців були спрямовані проти польських співробітників гітлерівської адміністрації, та поступово вони поширилися також на польських селян. 11–13 липня 1943 р. стався виступ проти місцевих поляків. Загони УПА атакували десятки польських поселень. Польські партизанські загони та польська допоміжна поліція відповіли на події 11 липня масовими нападами на українські села. За польськими підрахунками, під час Волинської трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тис. осіб (здебільшого польських селян), з українського боку - до кількох тисяч осіб. На думку українського історика Ю. Шаповала, «у цьому кривавому протистоянні поляки втратили до40 тисяч, а українці – до 16 тисяч осіб».

                  Роман Шухевич (1907–1950)  Член ОУН від 1930 р. Після розколу ОУН приєднався до бандерівської фракції, увійшов до проводу ОУН(б), брав участь у створенні «Карпатської Січі». Фактичний командир батальйону «Нахтігаль» (1941). У серпні 1943 р. на Третьому надзвичайному зборі ОУН його обрали головою бюро проводу ОУН(б) та головним командантом УПА. У липні 1944 р. він став головою Генерального секретаріату УГВР. Загинув 5 березня 1950 року.

Завдання до уроку письмово Складіть речення, використавши поняття і терміни: рух Опору, націоналістичний повстанський рух, УПА, радянські партизани, Український штаб партизанського руху (УШПР), «рейкова війна», Українська головна визвольна рада (УГВР), Волинська Трагедія.

Також пройдіть тестування з дванадцяти запитань. посилання повторюється 

Що оцінюється: наявність конспекту (4 бали), письмова відповідь на запитання (8 балві), тестування (12 балів) дві оцінки за два уроки.

3 квітня 2020 року. Продовжуємо вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни". Тема сьогоднішнього уроку "Окупаційний режим. Трагедія Бабиного Яру", запишіть її в зошит.. Маємо дізнатися, як жили люди, на територіх, окупованих німцями, а ми знаємо, що остаточно територію України було захоплено 22 липня 1942 року, містечко Свердловськ на Луганщині.
Ми розглянемо питання  (запишіть у зошит)
План
Окупаційні зони. План "Ост"
"Новий порядок" на окупованих териоріях
Доля військовополоненних та остарбайтерів. Колаборанти
Бабин Яр - символ голокосту в Україні.
Пригадаємо дати і поняття, які вивчили на минулому уроці.
30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави;
14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА).

Похідні групи - були створені ОУН з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни.

«Поліська Січ» - Підпільна збройна формація, створена на Поліссі влітку 1941 року, в селі Немовичі Сарненського р-ну, що на Рівненщині. Отаманом Тарасом Бульбою було видано перший наказ про початок боротьби і створення повстанської армії.

Випалена земля - Метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником. 

Сьогодні познайомимося з такими поняттями, запишіть їх у зошит:

Голокост - Знищення значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики геноциду в 1939-1945 рр.

Остарбайтери - Німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій, переважно з Рейхскомісаріату Україна, протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

Концтабори - Табори-в'язниці для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом. 

Колабораціонізм - Добровільне співробітництво окремих груп чи прошарків населення із загарбниками на територіях окупованих ними держав.

«Нацистський новий порядок» - Терористичний режим нацистів в окупованих країнах.

План «Ост» -  Довгостроковий стратегічний план гітлерівської Німеччини щодо колонізації слов’янських країн Сходу.

Е. Кох на одній з нарад заявив: «Мета нашої роботи – примусити українців працювати на Німеччину, а не ощасливити цей народ. Україна повинна постачати те, чого немає в Німеччини. Цю роботу треба провадити, не рахуючись із втратами». Ця фраза повністю розкриває суть німецького окупаційного режиму: шибениці, масові розстріли, табори смерті, спалені села, зруйновані міста. Окупаційна політика була скерована на масове нищення населення, а також політичних противників гітлерівської Німеччини, насильницьку депортацію на примусові роботи до Німеччини молоді, на розграбування української землі.
Опрацюйте матеріал підручника ст 265-269 або прочитайте текст, наведений нижче. 

Генеральний план «Ост» було розроблено в 1940 р. в Імперському управлінні державної безпеки. Він передбачав германізацію території Польщі, країн Балтії, Білорусії, України і частини європейської Росії. Йшлося про виселення в Сибір або знищення майже всіх поляків, 75 % білорусів, 65 % українців Галичини тощо, а всього до 45 млн осіб. На українських землях мали розміститися після війни поміщицькі і фермерські господарства німецьких ветеранів.

У жовтні 1939 р. на польських землях німцями було створено Генеральне губернаторство, яке складалося з чотирьох дистриктів. До Краківського ввійшли й українські землі – Холмщина, Підляшшя, Надсяння й Лемківщина. У серпні 1941 р., до складу польського генерального губернаторства було включено п’ятий дистрикт із центром у Львові. Його назвали дистрикт «Галичина». До нової адміністративної одиниці належали чотири західні області УРСР – Львівська, Дрогобицька, Станіславська (нині Івано-Франківська), Тернопільська (без північних районів).

У липні 1941 р. Чернівецька та Ізмаїльська області УРСР, були включені до складу Румунії. На теренах Бессарабії та Північної Буковини було створено два губернаторства – «Бессарабія» (райони Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР, центр – Кишинів) та «Буковина» (райони Чернівецької області – Чернівецький, Хотинський і Сторожинецький, деякі північні райони МРСР, центр – Чернівці).  Також Румунія отримала землі між Дністром і Південним Бугом, тобто всю тодішню Одеську, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей і лівобережні райони Молдавської РСР. На цих землях румуни створили губернаторство «Трансністрія». Формально її було передано румунській стороні в тимчасове управління.

У серпні 1941 р. утворено райхскомісаріат «Україна». На 1 вересня 1942 р. він складався з шести генеральних комісаріатів – «Волинь», «Житомир», «Київ», «Миколаїв», «Дніпропетровськ», «Таврія». Центром стало місто Ровно (Рівне), де була резиденція райхскомісара Е. Коха. У тилових районах  було створено мережу військово-адміністративних органів, так звана «військова зона», яка охоплювала території п’яти східних областей – Чернігівської, Сумської, Харківської, Донецької та Луганської і півострів Крим.

Під угорську окупацію потрапило Закарпаття.

Запишіть у зошит та знайдіть на карті «Дистрикт Галичина», Губернаторство Бесарабія, Губернаторство «Буковина», Трансністрія, Рейхкомісаріат «Україна», військову зону, Закарпаття.
Опрацюйте матеріал підручника ст 268 або прочитайте текст, наведений нижче. 

На захоплених територіях окупанти створили «цивільні управління» – міські управи на чолі з бургомістрами, волосні управи на чолі зі старшинами. У селах призначали старост, вербували поліцаїв. Діяли військово-польові суди, комендатури, таємна польова поліція, каральні загони. Населення міст почало голодувати через нестачу продовольства. Всі жителі окупованих східних територій віком від 18 до 45 років зобов’язані працювати згідно з їхньою придатністю до праці. Усі вони мали стати на облік.

Основним завданням органів окупаційної адміністрації було вилучення харчових продуктів. У сільському господарстві колгоспи і радгоспи були збережені, але перейменовані на «громадські господарства». На селянські двори накладалися 12 різних видів податків. Економіка окупованих територій мала служити Німеччині. Окупанти відновлювали роботу електростанцій, великих підприємств, налагоджували видобуток стратегічної сировини. Проте зі зміною ситуації на фронті поведінка німців змінилася. Із фабрик і заводів України масово почали вивозити обладнання. Цілими ешелонами вивозили й чорнозем. Те, що не могли вивезти, знищували під час відступу.

Зверніть увагу, що  «Новий порядок» – жорстокий окупаційний режим, який установили нацисти на окупованих територіях. Він передбачав заборону вільного пересування; сувору систему реєстрації; впровадження німецького цивільного та воєнного законодавства; введення обов’язкової трудової повинності; експлуатацію місцевих ресурсів; збереження колгоспної системи; вивезення населення на примусові роботи до Німеччини тощо. 

Опрацюйте матеріал підручника ст 256-271 або прочитайте текст, наведений нижче. 

Після провалу бліцкригу в Німеччині виник гострий брак робочих рук через постійні мобілізації. Вихід було знайдено у використанні примусової праці населення окупованих країн. На початку 1942 р. серед населення України розгорнули агітацію про виїзд на роботу до Німеччини. Наголошувалося на добрих умовах праці й хорошій платні. Безробіття, голод, спокусливі обіцянки змусили в січні – лютому кілька тисяч добровольців виїхати до Німеччини. Але швидко звідти почали надходити листи про жахливі умови життя заробітчан. Охочих виїхати не було, тому почалося примусове вивезення молоді. За роки окупації з території України було вивезено 2 млн 400 тис. осіб, майже половину від усіх вивезених із  СРСР. Їх працю  використовували на великих підприємствах, у сільському господарстві, сфері обслуговування. Багато молоді зі Сходу працювало в німецьких сім’ях.

Трагічною була доля 3,8 млн військовополонених, захоплених німецькими військами в перші місяці війни. Одразу відокремлювали й  розстрілювали політкомісарів та євреїв. Решту кидали до таборів. Коли стало зрозуміло, що, окупанти відмовилися від практики масового знищення військовополонених і з 1942 р. почали широко використовувати їх на примусових роботах.

Поневіряння військовополонених і остарбайтерів, які залишилися живими, після війни не закінчилися. Сталін створив для них фільтраційні табори. Після перевірки немало з них потрапило до радянських концтаборів.

На окупованій території СРСР з окупантами співпрацювала невелика частка населення. Вимушену працю задля заробітку на підприємствах і в колгоспах не вважають колабораціонізмом. Виявом колабораціонізму були здебільшого служба в охоронних поліцейських, військових та інших збройних формуваннях, які вели боротьбу з партизанами і підпільним рухом, а також виконання функції інформаторів, глав низових адміністрацій тощо. З ідеологічних причин свідомо співпрацювали з окупантами члени деяких репресованих і розкуркулених родин. Були й такі, хто брав участь у каральних операціях проти мирного населення. Їхні дії кваліфікують як воєнний злочин.

Опрацюйте матеріал підручника ст 272-274 або прочитайте текст, наведений нижче. 

«Новий порядок» передбачав особливу расову політику, жертвами якої стали євреї, цигани, слов’янські народи. В Україні було створено сотні таборів і гетто для ізоляції та подальшого знищення єврейського й іншого населення.

Київ став першим у Європі містом, де окупанти знищили всю єврейську громаду. Масові розстріли єврейського населення Києва відбулися в урочищі
Бабин Яр 29 і 30 вересня. Усім євреям було наказано зібратися 29 вересня на
північній околиці міста, звідти колони людей спрямовували до Бабиного Яру і розстрілювали. Загинуло майже 34 тис. євреїв. Ці два дні перетворили Бабин Яр на символ Голокосту в Україні.

Трагедія тривала й надалі. Тут убивали в’язнів Сирецького концтабору, військовополонених, підпільників, членів ОУН. Тут  загинула поетеса Олена Теліга. Загалом німці знищили в Бабиному Яру понад 100 тис. осіб.

За можливості люди надавали євреям допомогу. Митрополит А. Шептицький відкрито виступив на захист євреїв, звертався з листом до Гітлера й особисто врятував близько 150 дітей і 15 рабинів. Ризикуючи життям європейціврятували чимало життів. Тим, хто в роки Другої світової в окупованій нацистами Європі рятував євреїв від Голокосту, у Ізраїлі надають почесне звання «Праведник народів світу».

Першою серед українців звання «Праведник народів світу» надано у 1976р.  Олені Вітер. Вона була настоятелькою греко-католицького монастиря у  Львові, співпрацювала з ОУН. У роки німецької окупації у львівському сиротинці, ігуменя переховувала єврейських дітей. У 1945 р. настоятельку заарештували радянські спецслужби. На першому допиті затримана одразу зізналася, що «мала зв’язок з УПА». Її засудили на 20 років ув’язнення.

Завдання письмово

Складіть речення, використавши поняття і терміни:
окупація, окупаційний режим, військовополонені, остарбайтери,
антисемітизм, концентраційний табір (концтабір), «Праведники народів
світу».

Також пройдітьтестування з шести запитань. перейдіть за посиланням.

Що оцінюється: наявність конспекту (3 бали), письмова відповідь на запитання (3 бали), тестування (6 балів). 

Конспект уроку доступний за посиланням 2 квітня 2020 року. Продовжуємо вивчення теми "Україна в роки Другої світової війни". Тема сьогоднішнього уроку "Проголошення Акта відновлення Української держави", запишіть її в зошит.
Ми розглянемо питання  (запишіть у зошит)
План
Діяльність націоналістичних організацій.
Мобілізація суспільства на боротьбу з фашистами.
Але для початку пригадаємо дати і поняття, які є обовязковими на зно (хто не записував, занотуйте у зошит, у кого є - просто прочитайте).

23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький пакт про ненапад («пакт Молотова-Ріббентропа»);

1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;

17 вересня 1939 р. – вторгнення Червоної армії на територію Західної України;

червень 1940 р. – вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини;

22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР;   
Сьогодні додамо ще дві, запишіть їх у зошит

30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави;
14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА).

Нам відомі поняття

Радянізація  - Установлення радянської влади й проведення відповідних соціально-економічних перетворень у західноукраїнських землях. Проводилася двічі – у 1939-1941 рр. і в післявоєнний період.

План «Барбаросса» - Кодова назва плану воєнної операції нацистської Німеччини проти СРСР.

Бандерівці - У вузькому сенсі послідовники лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери та його ідеології; у пропаганді Радянського Союзу -  усі прибічники і захисники незалежності України. Цей термін походить від прізвища особи Степана Бандери.

Сьогодні познайомимося з такими, запишіть їх у зошит:

Похідні групи - були створені ОУН з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни.

«Поліська Січ» - Підпільна збройна формація, створена на Поліссі влітку 1941 року, в селі Немовичі Сарненського р-ну, що на Рівненщині. Отаманом Тарасом Бульбою було видано перший наказ про початок боротьби і створення повстанської армії.

Випалена земля - Метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником. 

І звернемо увагу на історичну персоналію, обовязкову для розпізнавання у ЗНО

Степан Бандера - член ОУН з 1929 р., від 1940 р. – голова Революційного проводу ОУН. Ініціатор Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р., Львів). За відмову скасувати його ув’язнений німцями у концтаборі Заксенгаузен до1944 р. Після звільнення у жовтні 1944 р. мешкав у Берліні. 1959 р. убитий агентом КДБ у Мюнхені.

Опрацюйте матеріал підручника ст 262-263 або прочитайте текст, наведений нижче.

Діяльність націоналістичних організацій. Перед початком радянсько-німецької війни ОУН організувала «похідні групи», які мали просуватися за лінією фронту (перед наступом німців) і створювати українські адміністрації. Пізніше за їх допомогою ОУН намагалася, поширити свій вплив на східні й південні області, розгорнути мережу  підпілля по великих містах.

Керівники ОУН(б) у Кракові у березні 1941 р. налагодили контакти з Вермахтом, сподіваючись, що Німеччина надасть їм допомогу в створенні української армії. Навесні 1941 р. німецькі спецслужби сформували
з добровольців-біженців, з’єднання під назвою «Легіон українських націоналістів». Легіон цей поділили на два батальйони – «Нахтігаль» і «Роланд». Особовий склад був одягнутий у німецьку форму. Німці сподівалися використовувати їх, як каральні загони.

30 червня 1941 р. за підтримки «Нахтігаля» ОУН(б) проголосила у  захопленому німцями Львові Акт відновлення Української держави. Уряд очолив Ярослав Стецько. Це не входило в німецькі плани. С. Бандеру та його найближчих соратників було ув’язнено. «Нахтігаль» і «Роланд» невдовзі були  розформоваані.

Улітку 1941 р. Tарас Боровець (Тарас Бульба) сформував на Поліссі та Волині загони «Поліська Січ»ребував у Варшаві. Тарас Боровець уважав, що згодом партизанська армія, яку назвав Українською повстанською (УПА) має перетворитися на регулярну армію майбутньої української держави. Боролися одночасно проти німецьких гарнізонів і радянських партизанів, але не виявляли великої активності. Невдовзі головну роль в УПА почали відігравати саме бандерівці.

Опрацюйте матеріал підручника ст 259-261 або прочитайте текст, наведений нижче. 

Мобілізація суспільства. З початком війни радянська влада здійснювати мобілізаційні заходи. Ресурси України вивозили на Схід. У Росію та райони Середньої Азії було евакуйовано 3,5 млн громадян та обладнання 550 найбільших українських промислових підприємств, а також 3 млн голів худоби, майно колгоспів і радгоспів, Те, що не можна було евакуювати, підлягало знищенню: устаткування заводів, фабрик, колгоспна техніка, реманент, збіжжя тощо.Зокрема, було виведено з ладу генератори Дніпрогесу і підірвано греблю, затоплено всі кам’яновугільні шахти. Це була тактика «випаленої землі», затверджена радянською директивою (наказом) від 29 червня 1941 року.

Більшість підприємств працювали на фронт: випускали або ремонтували танки, бронепотяги, міномети. Людей закріпили за їхніми робочими місцями, відпустки заборонялися. За самовільне залишення підприємства в робочий час працівників оголошували дезертирами і засуджували на строк від 5 до 8 років.  На селі за складних умов збирали врожай і виконували державні поставки. Переважну більшість чоловіків мобілізували на фронт, і робота лягла на плечі жінок.

29 червня РНК СРСР і ЦК ВКП(б) направили партійно-радянським організаціям директиву, яка вимагала швидкої перебудови життя під гаслом «Все для фронту, все для перемоги». Виконавчим органам надавалося право здійснювати переведення робітників на іншу роботу без їхньої згоди. До роботи залучали ся пенсіонери, жінки, діти. Продовольство серед робітників розділялося за картками

 У вересні 1941 р. Сталін видав таємний наказ про створення у прифронтовому тилу загороджувальних загонів із військ НКВС. Вони мали завдання кулеметним вогнем зупиняти військові частини чи групи військовослужбовців, що відступали. У липні 1942 р. Сталін вдався до ще суворіших заходів, видавши наказ, відомий як «Ні кроку назад!». Наказ зобов’язував штрафні роти й батальйони, загороджувальні загони у разі відступу розстрілювати на місці «Панікерів і боягузів».

Ці заходи часом призводили до безглуздої загибелі цілих підрозділів, частин і з’єднань, бо командири не мали права відводити їх без дозволу з метою маневру, перегрупування тощо. Невідомо також, скільки людей було знищено загороджувальними загонами. Ці втрати списувалися як військові, тобто на німців.

Щоб перевірити, як ви засвоїли тему, пройдіть тестування з 6 запитань. (перейдіть за посиланням)

Завдання. Дайте письмову відповідь. (у зошит або за посиланням, вдрукувати). Прочитайте уривок із праці сучасного українського історика Івана Патриляка. Чи погоджуєтеся з міркуваннями вченого? Відповідь обґрунтуйте. У чому він вбачає історичне значення Акта 30 червня 1941 р.? На що розраховували очільники фракції ОУН(б), ухвалюючи Акт відновлення Української держави?

Значення проголошення відновлення української державності Актом 30 червня 1941 р.

«По-перше, це змусило нацистів ще на початку окупації частково виявити свої справжні колонізаційні плани щодо окупованих земель на Сході, що розвіяло у значної частини українських політиків ілюзії про визвольну місію гітлерівських армій. По-друге, проголошення, а потім відважне відстоювання незалежницької декларації дало ОУН(б) морально-політичну перевагу для того, аби очолити національний рух Опору. Актом 30 червня ще на початку війни було задекларовано бажання активної частини українського народу перетворити свою Батьківщину на суб’єкт міжнародної політики, а не лише на “мовчазне” поле бою чужих армій».

Домашнє завдання: опрацювати тему. Що оцінюється. Наявність конспекту – 3 бали, тестування – 6 балів, письмова відповідь – 3 бали.

Конспект уроку доступний за посиланням

20 березня 2020 року. Продовжуємо вивчення теми
Окупація України військами Німеччини та її союзників.
і сьогодні будуть розглянуті наступні питання:
План.
Напад Німеччини на Радянський Союз.
Окупація території України
Напад Німеччини на Радянський Союз.
Складаємо конспект 1940 рік німецьким командуванням розроблено план "Барбароса" - блискавичного захоплення території Радянського Союзу за 6 -8 тижнів,воєнні дії розпочалися 22 червня 1941 року.
Війська Червоної армії не були готові до належної відсічі агресорові, тому Вермахт досить швидко окупував великі території СРСР. До середини липня, тобто за три тижні боїв, Червона армія втратила 850 тис. бійців і командирів, близько 3,5 тис. літаків і понад 6 тис. танків. Зі 170 дивізій діючої армії на радянсько-німецькому фронті боєздатність зберігали тільки 70. Німецькі бойові втрати в живій силі були майже в 10 разів меншими. До німецького полону потрапили мільйони червоноармійців. Проте в оборонних боях 1941 р. було зірвано гітлерівські розрахунки на «блискавичну війну» (бліцкриг).  
Ще до початку війни чисельність Червоної армії влітку 1941 р. збільшилася майже до 5 млн бійців і командирів. Основна частина цих сил зосереджувалася вздовж західногоу у армію почали надходити зразки досконалої техніки: реактивні мiномети БМ-13 («Катюші»), середні танки Т-34, винищувачі ЯК-I і МІГ-3, напівавтоматичні зенітні гармати і великокаліберні зенітні кулемети. Однак промисловість не встигала з тиражуванням цих зразків.
Уряд запровадив низку жорстких заходів для зміцнення трудової дисципліни. П’ятихвилинне запізнення загрожувало позбавленням волі. Заборонявся самовільний перехід на іншу роботу. Робочий день було подовжено на годину.  (Радянський Союз готувався до війни з Німеччиною, але сподівався, що воєнні дії вистимуться на чужій території і з незначними втратами).
Німеччина та її союзники почали наступ на трьох стратегічних напрямках:
Група армій «Північ» мала захопити Ленінград, група армій «Центр» націлювалася на Москву, а група армій «Південь» мала окупувати Україну.

Складаємо конспект: Північ - Ленінград, Центр - Москва, Південь - Україна.  Радянські війська на південному напрямку мали чисельну перевагу, але вона була втрачена після авіаційного удару німців.
Південне угруповання ворога складалося з трьох німецьких і двох румунських армій, а також танкової групи та механізованого корпусу угорської армії.
Усього під орудою генерал-фельдмаршала фон Рундштедта було 57 дивізій і 13 бригад, підтримуваних 4-м повітряним флотом Німеччини і всією румунською авіацією.
Групі армій «Південь» протистояли 80 дивізій Київського особливого й Одеського військових округів, розгорнутих у перший день війни відповідно у Південно-Західний і Південний фронти. Ці фронти за живою силою і технікою відчутно переважали противника.
Зокрема, вони мали 5625 танків проти 850 в групі армій «Південь» і 2700 літаків проти 1300.
Проте цю перевагу було втрачено одразу після початку воєнних дій. У пер ші години війни противник завдав бомбового удару по 66 аеродромах Південно-Західного фронту і вивів з ладу .
Складаємо конспект:23 -29 червня 1941 року у районі Луцьк – Броди – Дубно відбулася танкова битва. Радянські танкові корпуси зазнали втрат, які перевищували втрати противника у 20 разів.

Окупація території України

Складаємо конспект: 11 липня - 19 вересня 1941 року оборона Києва, 5 серпня - 16 жовтня 1941 року  оборона Одеси, 30 жовтня 1941 року - 4 липня 1942 року - оборона Севастополя, 22 липня 1942 року - остаточна окупація України, захоплено місто Свердловськ Ворошиловоградської (Луганської) області. 28 липня 1942 року наказ №227 "Ані кроку назад!" 

7 липня німецькі війська прорвали лінію фронту в районі Новограда- Волинського. Увечері того самого дня гітлерівці захопили Бердичів, 9 липня – Житомир. Передові частини гітлерівців вийшли на підступи до Києва 11 липня. Київська оборонна операція тривала понад два місяці. У вересні німці форсували Дніпро. На армії Південно-Західного фронту насунулася загроза оточення. Однак Сталін наказав утримувати Київ. 15 вересня чотири армії опинилися

в «котлі». Більшої катастрофи історія війн не знала. 19 вересня німецькі війська зайняли столицю УРСР.
На початку серпня на стику Південно-Західного та Південного фронтів війська Вермахту прорвали оборону, у результаті напрямок «Умань – Дніпропетровськ» виявився відкритим. Гітлерівці прорвалися до Дніпра, 25 серпня захопили Дніпропетровськ, 4 жовтня – Запоріжжя. Дніпро став лінією фронту, яку гітлерівці певний час не могли прорвати.
5 серпня розпочалася оборона Одеси, яка тривала 73 дні. 16 жовтня Червона армія залишила Одесу, радянські війська були розбиті в Криму, але зуміли закріпитися в Севастополі, розпочавши багатомісячну оборону міста.
У середині жовтня бої розгорнулися на підступах до Харкова і на Донбасі. 24 жовтня гітлерівці захопили Харків і незабаром окупували всю Україну.
Отже, протягом літа – осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим. He окупованими на той час в Україні залишилися тільки східні райони Харківської,
Сталінської (Донецької) та Ворошиловградської (Луганської) областей, а також
невелика територія кримської землі із Севастополем.
Бої за Донбас у січні – березні 1942 р. не дали результату. 4 липня 1942 р.
після 250-денної оборони німецькі й румунські війська захопили Севастополь.
22 липня 1942 р. частини Вермахту здобули останнє з українських міст – Свердловськ Ворошиловградської (нині Луганської) області. Німецькі, румунські і
мадярські війська окупували УРСР цілком. 

Наслідки воєнних дій 1941 року для Червоної армії

полонених 3 806 865 солдат

убитих і померлих внаслідок поранень 567 тис

поранених і хворих -1,314 млн

зниклих безвісти - 1 млн.

21 тис танків, 17 тис. літаків, 33 тис гармат

Завдання: проаналізуйте причини поразок Червоної армії, випішіть у зошит три найважливіших, на вашу думку.

• Тоталітарний характер влади поставив у залежність від воліоднієї людини та її найближчого оточення життя мільйонів людей. Жорстка централізація й атмосфера страху в країні нищили
• ініціативу, гальмували розв’язання потрібних завдань, зокрема на полі бою.
• Прорахунки радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної ситуації. Переоцінка значення радянсько -німецьких до говорів 1939 р. Ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ. Відсутність чіткого плану в разі масштабних воєнних дій
• (перемогти ворога збиралися «малою кров’ю» на його території).
• Неукомплектованість Червоної армії кадрами кваліфікованих командирів і спеціалістів через репресії проти військових.
• Антирадянські настрої людей, які не бажали захищати радянську владу від ворога, про якого ще нічого не знали.
• Незавершеність заходів з інженерного зміцнення західних кородонів, тоді як оборонні споруди на старих кордонах були демонтовані.
• Невідмобілізованість Червоної армії: боячись спровокувати напад НімеччиниЙ. Сталін до самого фатального дня не дозволяв повною мірою розгорнути дії армійських підрозділів у прикордонній смузі.  
• Незавершеність процесу переозброєння. Якість радянської військової техніки поступалася Німецькій.
• Розміщення основних сил Червоної армії на кордоні з Німеччикою мішенню під час раптового удару.

  Домашнє завдання Скласти конспект (8 балів), виписати три головних причини поразок (2 бали), невелика довідка про "План Барбароса" або "Зелену Браму"

Далекого літа 1941 року в урочищі Зелена Брама, в межиріччі річок Синюхи та Ятрані, розгорнулася смертельна битва між радянськими та німецькими військами. Підсумком запеклих боїв, що ввійшли в історію під назвою «Уманська битва», стало оточення й знищення 6-ї та 12-ї радянських армій під командуванням генералів І.М. Музиченка та П.Г. Понєдєліна. За даними німецької сторони лише в полон потрапило більше 100 тисяч радянських бійців та офіцерів. Не оминула гірка доля полону й обох командармів. Одним з останніх рубежів оборони радянських воїнів став лісовий масив Зелена Брама. За влучним висловом Є.А. Долматовського, влітку 1941 року йому судилося стати «фортецею без оборонних стін та ровів».

План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР.

Свою назву план отримав від прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси, відомого своїми загарбницькими війнами. Розробка плану була розпочата в липні 1940 року. Остаточний варіант затверджений 18 грудня 1940 року.

План «Барбаросса» передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії та захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ (т. зв. лінія А—А). Незважаючи на початковий успіх німецьких військ, завершити операцію у встановлені терміни Вермахту не вдалось, війна переросла в широкомасштабну та довготривалу.

Додатково (під час канікул), подивіться відео, перше 2 хвилини, друге і третє повністю. Про які історичні факти ви б хотіли дізнатися додатково.(Приймається на пошту і вайбер)

19 березня 2020 року. Річниця звільнення Добровеличківщини від нациської Німеччини.
Читаємо усе, у зошит записуємо лише головне (підкреслене). Після розбору теми, пройдіть тестування.
нова велика тема, важлива для розуміння історії нашої держави та тісно повязана з подіями Світової історії, остання тема курсу, її вивчатимо до кінця року, тривалість її 26 уроків, назва - Україна в роки Другої світової війни.(запишемо тему у зошит)
Ось таке визначення пропонує Вікіпедія. Дру́га світова́ війна́ — глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та антигітлерівську коаліцію («союзники»). Безпосередню участь у бойових діях брали понад 100 мільйонів осіб. Супротивні держави кинули всі економічні, промислові та наукові можливості на потреби фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами. Загальні людські втрати оцінюються від 50 до 80 мільйонів осіб, більшість із яких були мешканцями Радянського Союзу та Китаю. Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами і злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.
Важливо пам'ятати, що Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу Німеччини на Польщу, завершилася 2 вересня 1945 року поразкою Японії. Велика Вітчизняна війна - це частина Другої світової війни, яка тривала з 22 червня 1945 року по 8 (9) травня 1945 року. 8 травня - укладено мирний договір, а 9 травня державне свято День Перемоги.
До початку уроку ми маємо два поняття і дві дати:
Друга світова війна - 1 вересня 1939 року - 2 вересня 1945 року
Велика Вітчизняна війна - 22 червня 1941 - 8 травня 1945 року (записати в зошит)
Про агресивну політику Німеччини та її союзників у 30-ті роки ми з вами дізналися на попередніх уроках історії України (пригадайте долю Чехо-Словаччини та Карпатської України). Важливо пригадати матеріал з уроків Всесвітньої історі про утвердження тоталітарних режимів - комунізму в Радянському Союзі,  нацизму в Німеччині, фашизму в Італії. 
У 30-х роках на території Західної України діяла нелегальна Організація Українських Націоналістів (ОУН).
1938 році вбитий її засновник та очільник Євген Коновалець. 

Тема уроку: Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939 року. Окупація України військами Німеччини та її союзників. (записати в зошит).
План.
Пакт Ріббентропа-Молотова
Початок Другої світової війни
Приєднання західноукраїнських земель
Радянізація західноукраїнських земель
Діяльність ОУН-УПА
Складання конспекту
23 серпня 1939 р. у Москві народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов та міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп підписали Договір про ненапад на 10 років із секретним додатковим протоколом (про поділ сфер впливу в Європі) – пактом Ріббентропа – Молотова. Його безпосереднім наслідком став напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. Так розпочалася Друга світова війна – наймасштабніша війна в історії людства. 23 серпня 1939 року укладено пакт Ріббентропа-Молотова. (записати в зошит).
До радянської сфери впливу згідно з ним належали Латвія, Естонія, Фінляндія та Бессарабія; Литву визнано сферою впливу Німеччини; територію Польщі учасники угоди поділили між собою по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. Німеччина зобов’язалася вступити на територію Польщі першою.
1 вересня 1939 р. війська Вермахту (німецька армія) напали на Польщу, а літаки Люфтваффе (німецька авіація) бомбардували міста Західної України. Маючи з Польщею договірні зобо в’язання, Велика Британія і Франція 3 вересня оголосили війну Німеччині.
17 вересня Червона армія (використовуючи гасловизволення і захисту населення Західної України і Західної Білорусії) перетнула радянсько-польський кордон, а 22 вересня війська Українського фронту на чолі з маршалом С. Ти мошенком увійшли до Львова. Ще через тиждень Червона армія окупувала узгоджені з Німеччиною території Польщі. Це вторгнення радянські пропаганди сти назвали «золотим вереснем». 22 вересня у Брест-Литовську на честь успішного завершення польської кампанії відбувся парад радянських і німецьких військ. 28 вересня 1939 року між Німеччиною і Радянським Союзом укладено договір "Про дружбу і кордон".  Упродовж вересня 1939 р. у боях загинуло близько 8 тис. українців – громадян Польщі. У 1940 р. відповідно до положень пакту Ріббентропа – Молотова Сталін висунув ультиматум Румунії і в червні захопив без бою Бессарабію та Північну Буковину.
1 вересня 1939 року - напад Німеччини на Польщу , початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 року - раядянські війська вступили на західноукраїнські землі.
22 вересня 1939 року - спільний парад радянських і німецьких військ у Брест-Литовську.
28 вересня 1939 року - договір "Про Дружбу і кордони" між Німеччиною і Радянським Союзом.
1940 рік - приєднання Бесарабії та Північної Буковини.
До СРСР відійшла територія майже 200 тис. кв. км з населенням 13 млн, у тому числі майже 5 млн поляків і понад 1 млн євреїв. Німеччина, яка розгромила Польщу, зайняла тільки 188 тис. кв. км її території. Віленський округ (6,7 тис. кв. км з 458 тис. населення), що входив у частку Радянського Союзу, був незабаром переданий Литві. Після приєднання до основної території України в 1939– 1940 рр. західноукраїнських земель населення УРСР у червні 1941 р. зросло на 8,1 млн осіб, тобто до 41 млн 657 тис. осіб, а територія – до 560 тис. кв. км. 

У жовтні 1939 р. були проведені вибори до Народних зборів Західної України. Вони проголосили встановлення в краї радянської влади і звернулися до Верховної Ради СРСР із проханням включити землі Західної України до складу УРСР. Було затверджено також декларацію про конфіскацію поміщицьких земель, націоналізацію банків і великої промисловості. У листопаді відбулися позачергові сесії Верховної Ради СРСР і Верховної Ради УРСР, які розглянули й задовольнили клопотання Народних зборів Західної України. Щоб підкріпити рішення Народних зборів, командування Українського фронту організувало у Львові 29 жовтня військовий парад. Після параду відбулася 200-тисячна демонстрація мешканців міста. Західна Україна була «возз’єднана» з УРСР, у складі якої з’явилося шість нових областей: Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська і Тернопільська. Розташовані на захід від лінії Керзона, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина й Холмщина залишилися на території, окупованій Німеччиною. У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР включила Північну Буковину, Хотинщину та Південну Бессарабію до складу УРСР. З більшої частини приєднаної території Бессарабії радянське керівництво створило нову союзну республіку – Молдавську РСР (УРСР втратила райони ліво бережного Придністров’я у складі Молдавської АРСР). Кордони між Молдавською РСР і УРСР було визначено за етнографічним принципом. 7 серпня 1940 р. Північна Буковина і Хотинщина були об’єднані в Чернівецьку область УРСР, а з Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії було створено Аккерманську область. У грудні 1940 р. центр Аккерманської області було перенесено з Аккермана до Ізмаїла. Відповідно, область перейменували в Ізмаїльську. (знайдіть на карті України ці території).
Радянізація – силове насадження норм суспільнополітичного, економічного, культурного життя, характерних для тоталітарного ладу в Радянському Союзі. (переписати в зошит).
На підприємствах, які стали державними, створили профспілки радянського типу. За їх участі визначали все потрібне для відновлення виробництва. Ці заявки негайно задовольняли промислові підприємства східних областей України та інших союзних республік. Безробіття було подолане за кілька місяців. Істотно зросла зарплата робітників. Тих, хто не міг працевлаштуватися на місці, відряджали в східні області УРСР. До кінця 1939 р. були поділені поміщицькі маєтки. Майже півмільйона селян Західної України одержали в користування землю, десятки тисяч коней і корів. Найбідніші селянські господарства, яких була третина, звільняли від податків. Утім, вступати до колгоспів селяни не поспішали. Були створені 182 машинно-тракторні станції, які взяли на себе обробіток селянських земельних наділів. На приєднаних землях здійснювали українізацію та розбудову системи освіти (кількість українських шкіл збільшилася до 6,5 тис. з одночасним скороченням польських); у Львівському університеті (1940 р. йому надано ім’я І. Франка) та інших вишах, технікумах і училищах мовою викладання стала українська; були проведені заходи з ліквідації неписьменності та малописьменності серед дорослого населення. Запроваджено безкоштовне навчання і медичне обслуговування населення.
Водночас нова влада заборонила всі українські партії, громадські, промислові та кооперативні товариства, а також культурні, наукові установи, зокрема «Просвіту», Наукове товариство імені Шевченка.
ОУН чинила опір новій владі та її представникам,  вважаючи їх окупаційним режимом. Мережа підпільних осередків ОУН поширювала листівки, гуртувала молодь, подекуди чинила збройні акції проти радянських органів, військових. НКВС застосував до оунівців жорстокі репресії.
У серпні 1939 р. Провід українських націоналістів скликав у Римі Другий великий збір ОУН, на якому головою організації обрали Андрія Мельника. Щоправда, більшість крайовиків не визнала його лідерства. У лютому 1940 р. діячі крайового осередку ОУН сформували у Кракові власний «революційний провід», визнали своїм лідером Степана Бандеру і почали готувати на Волині й у Галичині антирадянське повстання, сподіваючись, що масштабні репресії влади обурять народ, а отже, підготують для нього ґрунт.
Причиною розколу були насамперед внутрішні розбіжності між старшим поколінням УВО–ОУН, представники якого  перебували в еміграції і не мали реального впливу на Батьківщині, та молодшим, так званими крайовиками, які прагнули діяти революційними методами і знайти найкоротший шлях для здобуття незалежності України.
1939 рік обрання Андрія Мельника лідером ОУН, згодом ОУН(м)
1940 рік обрання Степана Бандери керівником революційного проводу ОУН, згодом ОУН (б)
Бандерівці – члени крила ОУН, яке очолював С. Бандера. (записати в зошит)
Цю назву радянська пропаганда вживала в негативному значенні, як синонім бандитизму, застосовуючи загалом до представників українського націоналістичного підпілля під час і після Другої світової війни, а також українських націоналістів за кордоном і тих, хто в Україні перебував в опозиції до радянської національної політики.

Наприкінці заняиття прочитайте текст Пакту Ріббентропа-Молотова і напишіть, чому додатки мали бути таємним? Чи дійсно Радянський Союз відповідальний за початок Другої світової війни?

На цьому урок завершено

Домашнє завдання: скласти конспект і прочитати його (8 балів), дати письмові відповіді на питання: Чому додатки мали бути таємним? Чи дійсно Радянський Союз відповідальний за початок Другої світової війни? (ще до 4 балів)

Перейдіть за посиланням, щоб пройти тестування


13 березня 2020 року.

Тестова контрольна робота, перейдіть за посиланням

12 березня 2020 року. Урок узагальнення
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
Складання конспекту
Основні дати:
1920 рік, Бесарабський протокол, входження Бесарабії та Буковини до складу Румунії
1923 рік, визнання Антантою входження Східної Галичини до складу Поліщі,
1925 рік, утворення Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО)
1929 рік, утворення Організації українських націоналістів (ОУН),
1930 рік, проведення польською владою "пацифікації",
1938 рік, надання Підкарпатській Україні автономії у складі Чехо-Словаччини,
15 березня 1939 року проголошення незалежності Карпатської України
Основні поняття:
"осадництво" - поселення неукраїнських мешканців (польських колоністів) на західній Україні у 20-30-і роки.
"пацифікація"- офіційна назва масових репресій щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 року. Обшуки, арешти, фізичні розправи.
"інтегральний націоналізм" - основні засади розроблені Дмитром Донцовим.Нація - найвища цінність, досягнення незалежності України - найвища мета, для досягнення якої прийнятні будь-які методи.
"русинство"- одна з політичних течій на Закарпатті. Прихильники стверджували, що місцеве слов'янське населення перетворилося на окрему націю, відмінну від українців
"політична еміграція"- вимушена чи добровільна зміна місця проживання з політичних причин.
Персоналії, обовязкові для візуального розпізнавання

Заповнити таблицю (перейти за посиланням, переписати в зошит)

Форма контролю - наявність конспекту.