Дистанційне навчання, 8 клас, історія України

22 травня 2020 року. Повторення. Підготовка до ЗНО і ДПА.


Сьогодні ми вчимо історичні поняття за 7-8клас, завдання розраховано на два уроки.

Як готуватися? Завести окремий зошит у клітинку, тоненький, підписати "історичні поняття", переписати усі в зошит, ліворуч - дата, праворуч - пояснення.  Знання історичних понять - основа історії. віднесіться відповідально. Вчить поняття частинами, по 10 за раз, як іноземні слова. Наявність конспекту перевірю 1 вересня, знання понять - протягом вересня місяця. Бажаю успіхів.




20 травня 2020 року. Повторення. Підготовка до ЗНО і ДПА


Дякую за гарно виконану контрольну роботу! До кінця навчального року залишилося 3 уроки! 

Сьогодні ми вчимо історичні дати за 7-8 клас.

Як готуватися? Завести окремий зошит у клітинку, тоненький, підписати "історичні дати", переписати усі в зошит, ліворуч - дата, праворуч - пояснення.  Знання історичних дат - основа історії. віднесіться відповідально. Вчить дати частинами, по 10 за раз, як іноземні слова. Наявність конспекту перевірю 1 вересня, знання дат - протягом вересня місяця. Бажаю успіхів.

4 - середина 3 тис до н.е. - розселення племен трипільської культури
8 - 6 ст. до н.е. - Велика грецька колонізація.
друга половина 5 - 7 ст - велике розселення словян
860 рік - Похід Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору русі з візантією.
882 рік - об'єднання північних та південних руських земель Олегом
907, 911, 941, 944 роки - походи князів Олега та Ігоря на Константинополь.
988 рік. - запровадження християнства, як державної релігії.
1019 - 1054 князювання Ярослава мудрого в м. Київ
1036 рік. - розгром печенігів князем Ярославом Мудрим у битві під стінами Києва
1097 рік - Любецькій з'їзд князів.
1113 рік - укладення "Повісті минулих літ" Нестором літописцем,
1113 рік Початок правління Володимира Мономаха в м. Київ.
1187 рік - Перша згадка назви "Україна" в писемних джерелах
1187 рік - створення "Слова о полку Ігоревім"
1199 рік - утворення Галицько-Волинської держави
1223 рік - битва біля р. калка, перемога монголів над половцями і руськими князями
1238 - 1264 рік - правління Данила романовича (Галицького) в Галицько-Волинському князівстві (Королівстві руському).
1240 рік - захоплення і зруйнування Києва монголо-татрами
1245 рік - битва біля м. Ярослав. Перемога Данила і Василька Романовичів над об'єднаними силами гальцьких бояр, угорців і поляків.
1245-1246 рік поїздка Данила Галицького в Золоту Орду.
1253 рік - коронування Данила Романовича.
1362 рік - битва біля річки Сині Води, перемога литовців над монголами.
1385 рік - укладення Кревської унії між Польщею і Великим князівством Литовським
40-і роки 15 ст. - утворення Кримського ханства
1478 рік - визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії.
1489 рік - перша згадка про козаків у письмових джерелах.
1514 рік - битва біля міста Ороша, розгром Литовськими військами під командуванням Констянтина Острозького московського війська
1556 - 1561 рік - створення Пересопницького Євангелія (рукописна).

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі;
1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;
1586 р. – утворення першої братської (слов’яно-греко-ланиської) школи м. Львів;
1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви
1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного на Москву;
1621 р. – Хотинська битва;
1625 р. – Куруківська угода;
1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Києво- Могилянської колегії;
1637 - 1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;
1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;
1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;
1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;
1652 р. – Батозька битва;
1653 р. – Жванецька облога;
1654 р. – Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті»);
1656 р. – московсько-польське Віленське перемир’я
1658 р. – Гадяцький договір;
1659 р. – Конотопська битва;
1667 р. – Андрусівське перемир’я;
1669 р. – Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії;
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір;
1686 р. – «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою.
1708 р. – українсько-шведський союз, зруйнування Батурина
1709 рр. – зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі; Полтавська битва;
1710 р. – Конституція Пилипа Орлика;
1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;
1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.
1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі;
1780-1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;
1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства.



13 травня 2020 року 


Тестова контрольна робота. Щоб виконати роботу, перейдіть за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQMTjpD99amE_0A0XVKS1SE5XPUlYziavMf6hKxU023TqynQ/viewform?usp=sf_link

 Памятайте, що на виконання відводиться час з 12 до 14 години лише 13 травня, є одна спроба


https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeQMTjpD99amE_0A0XVKS1SE5XPUlYziavMf6hKxU023TqynQ/viewform?usp=sf_link

08 травня 2020 року
Підготовка до контрольної роботи.
Перегляньте матеріали попередніх уроків, повторіть основні дати і поняття

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.
1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі;
1780-1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;
1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства.
                                               
Малоросія - Офіційна назва тієї частини України, що вживалася в російських нормативно-правових актах з другої половини ХVІІ ст.
Малоросійська колегія - Орган державної структури Російської імперії, заснований для керування Гетьманщиною.  1722-1727 рр. – Перша Малоросійська колегія. 1764-1786 рр. – Друга Малоросійська колегія.
Опришок  - Учасник національно-визвольного руху в Галичині, Буковині та на Закарпатті проти польської, угорської й австрійської влади у ХVІ – першій половині ХІХ ст.
Нова (Підпільненська) Січ - Територіально-військова організація українських козаків, остання Запорізька Січ. Заснована 1734 року козаками після повернення із турецьких володінь в Україну. Проіснувала до 1775 р.
Задунайська Січ -  Січ, яку заснувала частина козаків, що після знищення Нової Січі перебралися в турецькі володіння.
Гайдамака - Учасник національно-визвольної боротьби українського народу проти польського гноблення в Правобережній Україні у ХVІІІ ст.
Коліївщина - Виступ гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка на Правобережжі проти поляків. Виступ було придушено спільними зусиллями польських і російських військ.


Пройдіть тест за посиланням, кількість спроб необмежена

Контрольна робота за період дистанційного навчання з історії України відбудеться 13 травня з 12 до 14 години. Посилання буде доступним на блозі, у щоденнику, в групі Вайбер та таблиці 
https://docs.google.com/spreadsheets/d/e/2PACX-1vRY8esis9-dfB1BjM-mtt9Vn6JHYDwN3RFKZDhIJJ-DgFoAEKlI8OcrJwc9-VltgsA6ZYbF_u1uAesm/pubhtml?gid=1154418331&single=true

06 травня 2020 року 
Практична робота "Козацькі літописи"

Письмового завдання не буде.
Опрацюйте текст, дайте (усно) відповідь на запитання в кінці тексту. Також, у вільний час, виконайте завдання з попередніх уроків. Якщо виконаєте тестове завдання, то напишіть мені, за яке число.


У першій половині XVIII ст. українська література збагатилася творами, які отримали узагальнюючу назву козацькі літописи. Козацькими їх називали тому, що вони виникали в козацькому середовищі та оповідали про події козацької доби.
За змістом і формою козацькі літописи наближаються до історичних творів, оскільки їх автори, крім власних спостережень, використовували старі літописи, хроніки, щоденники, історичні праці сучасників, доступні офіційні документи, частина з яких не збереглася до нашого часу. Це зумовило особливу цінність козацьких літописів як історичних джерел. Їх автори, поєднуючи традиції літописання княжої доби з використанням нових можливостей для збирання історичних джерел, створили унікальні твори, кожен із яких є не лише історичним, але й історіографічним джерелом. Більшість із них присвячена Національно­визвольній війні українського народу середини XVII ст. Зокрема, досить змістовними джерелами про ці події є «літопис Самовидця», «літопис Григорія Грабянки», «літопис Самійла Величка». Їх об’єднує спільна ідея утворення та зміцнення козацько­гетьманської державності України.
«Літопис Самовидця» — найдавніший із великих козацьких літописів. У ньому описуються події від 1648 до 1702 р. Автором літопису вважають генерального підскарбія Романа Ракушку ­Романовського, військового та політичного діяча часів Руїни. Твір написаний літературною староукраїнською мовою, близькою до народної (ймовірно, 1702 р.).
«Літопис Григорія Грабянки» — другий із великих козацьких літописів. Він був написаний у Гадячі 1710 р. церковнослов’янською мовою. Твір розповідає про події від найдавніших часів до 1709 р. — поразки І. Мазепи та обрання гетьманом І. Скоропадського. Головна увага приділена перебігу Національно­визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
«Літопис Самійла Величка» є найвизначнішим явищем козацького літописання. Мова твору — літературна староукраїнська. літопис складався із чотирьох томів, які описують події від 1648 до 1700 р. Рукопис твору С. Величка дійшов до нас пошкодженим, без закінчення та з прогалинами, особливо в першій частині. Сторінки літопису вміщують десять портретів гетьманів, багато документів, поетичних текстів. Автор нерідко вкладав в уста історичних діячів свої власні думки й навіть складав для них цілі промови, тому зміст літопису потребує критичного підходу. Це джерело активно використовували не лише історики, але й літератори, наприклад Т. Шевченко.

1. Чому автори козацьких літописів, створених наприкінці XVII — на початку XVIII ст., особливу увагу приділяли подіям Національно­визвольної війни підпроводом Б. Хмельницького? Із якою метою були написані ці твори? 2. Козацькі літописи є більше історичними або літературними творами?

29 квітня 2020 року.
Тема уроку: Архітектура та образотворче мистецтво

Завдання до уроку: повторити § 33,
Перейдіть за посиланням, збережіть документ, якщо є можливість - роздрукуйте. Роздивіться памятки архітектури та образотворчого мистецтва, намагайтеся їх запамятати,  знайдіть якійсь особливості. Повторіть інформацію через кілька днів.

Повторіть історичні персоналії з минулого уроку, пройдіть тест, перейшовши за посиланням. Завдання можна виконати декілька разів.
Оцінюється тільки тест. Письмового завдання не буде.

24 квітня 2020 року.
Тема уроку: Розвиток освіти, науки та музичної культури
Завдання до уроку: прочитати § 33 прочитати, скласти у зошит доповідь про Григорія Сковороду (с 256 підручника), або з додаткових джерел (6-10 речень). Фото надіслати.

Прочитайте інформацію про історичних особистостей, намагайтеся її запамятати, розгляньте портрети, знайдіть якійсь особливості. Повторіть інформацію через кілька днів.

Григорій Сковорода. Філософ, гуманіст, просвітитель, поет, педагог. Працював викладачем етики та поетики в Харківському та Переяславському колегіумах. На його думку, людина може стати щасливою, пізнавши самого себе, а в житті варто займатися тим, що людині природно відповідає. Автор творів «Сад божественних пісень», збірник байок «Басни харковскія». Пісню Сковороди «Всякому городу нрав і права» використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка».  Йому належить вислів: «Світ ловив мене, але не спіймав».

Також розгляньте портрет та прочитайте довідку про останнього гетьмана Кирила Розумовського, який, як і Сковорода, обовязковий для візуального розпізнавання у ЗНО.
Кирило Розумовський. У 1750 р. російська імператриця Єлизавета затвердила на гетьманство Кирила Розумовського, однак лише у 1751 р. гетьман прибуває до Глухова, де старшинська рада обирає його гетьманом. До складу Гетьманщини відходять Запорозька Січ і Київ. Протягом 1760–1763 рр. провадилася судова реформа, наслідком якої Гетьманщина мала перетворитися з військової на цивільну державу. Гетьман провадив реформи в армії та освіті; почав розбудовувати Батурин, де планував відкрити університет. У 1763 р. імператриця Катерина ІІ отримала прохання старшини закріпити гетьманство за родом Розумовських. Це було однією з причин ліквідації гетьманства (1764 р.).

Користуючись нагодою, повторимо інших історичних особистостей, обовязкових для розпізнавання.


Петро Сагайдачний. Народився в с. Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині. Навчався в Острозькій академії. Брав участь у численних походах козаків. У 1618 р. повів козацьке військо разом з поляками на Москву. Похід закінчився Деулінським перемир’ям. З ініціативи Сагайдачного в 1620 р. було відновлено ієрархію православної церкви, митрополитом стає Йов Борецький. Допомагав полякам у Хотинській війні 1621 р. де був смертельно поранений.

Богдан Хмельницький. З 1648 року — гетьман Війська Запорозького . Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло в Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України – Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. У 1654 році в Переяславі уклав військовий союз із Московським царством. Після підписання Віленського російсько-польського перемир’я 1656 р. переорієнтувався на союз зі Швецією та Османською Портою, убачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.


Іван Мазепа. Навчався в Києво-Могилянські колегії та єзуїтській колегії у Варшаві. Перебував у Німеччині, Італії, Нідерландах. У 1687 р. гетьман Іван Мазепа підписав з Московією Коломацькі статті, у 1689 р. брав участь у Другому Кримському поході разом із князем Василем Голіциним. У 1692 р. придушив виступи Петра Іваненка (Петрика). В 1702–1704 рр. придушив повстання Семена Палія на Правобережжі, і до 1709 р. Правобережжя перебувало під контролем Івана Мазепи. Продовжував формувати козацьку еліту (значкові товариші); докладався до будівництва соборів і церков. З ініціативи гетьмана Києво-Могилянська колегія отримала статус академії (1701 р.). У роки Північної війни 1708 р. перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Цей крок гетьмана Московія в особі царя Петра І розцінила як зраду. Було знищено столицю гетьмана місто Батурин та зруйновано Чортомлицьку Січ.  Після Полтавської битви (1709 р.) змушений був залишити територію України. У 1710 р. помер у м. Бендерах.



Петро Дорошенко. Гетьман Правобережної України . У 1668 р. гетьман обох боків Дніпра. Разом з армією турецького султана Мохаммеда IV в 1672 р. пішов походом на Галичину, цього ж року підписав Бучацький догові р. У 1669 р. намагався досягти протекторату Туреччини. Зрікся булави 1676 р.

Петро Могила. Народився в сім’ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет. Навчався у Львівській братській школі, Замойській академії. Брав участь у битві під Хотином. Згодом постригся в ченці. З початку XVII ст. архімандрит Києво-Печерської лаври, 1632–1647 рр. – митрополит Київський і Галицький. У 1632 р. домігся від королівської влади визнання вищої православної церковної ієрархії. Восени 1631 р. заснував Лаврську школу, незабаром цю школу було об’єднано з Київською братською, і з 1632 р. постає Києво-Могилянська колегія. Автор богослужбової книги «Требник» (1646 р.).

Розгляньте іллюстрації, намагайтеся запамятати інформацію та зовнішній вигляд особистості. по персоналіях буде тест 29 квітня 2020 року з обмеженим часом на виконання. 


22 квітня 2020 року. Урок повторення та узагальненя з теми: "Українські землі у 20-90 х роках 18 століття".

Рекомендації до уроку: перепишіть дати і поняття в зошит (отримаєте 9 балів).

Додаткове завдання: Спираючись на вивчений раніше матеріал, (особливо параграф 31 п. 5-7 (ст 239-241) та п 9, ст 242-243) висловіть свою думку  з такого питання: "Чому, на вашу думку, Катерина ІІ ліквідувала Гетьманщину і Запорізьку Січ, яке це мало значення для нашої подальшої історії?"

В першу чергу, історичні дати, звертаємо увагу на ті, що визначені обовязковими на ЗНО
1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.
1764 р. – остаточна ліквідація гетьманства;
1768 р. – Коліївщина;
1775 р. – остаточна ліквідація Запорозької Січі;
1780-1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;
1783 р. – закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства.
                                               
Потім історичні поняття, які визначені обовязковими на ЗНО
Малоросія - Офіційна назва тієї частини України, що вживалася в російських нормативно-правових актах з другої половини ХVІІ ст.
Малоросійська колегія - Орган державної структури Російської імперії, заснований для керування Гетьманщиною.  1722-1727 рр. – Перша Малоросійська колегія. 1764-1786 рр. – Друга Малоросійська колегія.
Опришок  - Учасник національно-визвольного руху в Галичині, Буковині та на Закарпатті проти польської, угорської й австрійської влади у ХVІ – першій половині ХІХ ст.
Нова (Підпільненська) Січ - Територіально-військова організація українських козаків, остання Запорізька Січ. Заснована 1734 року козаками після повернення із турецьких володінь в Україну. Проіснувала до 1775 р.
Задунайська Січ -  Січ, яку заснувала частина козаків, що після знищення Нової Січі перебралися в турецькі володіння.
Гайдамака - Учасник національно-визвольної боротьби українського народу проти польського гноблення в Правобережній Україні у ХVІІІ ст.
Коліївщина - Виступ гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка на Правобережжі проти поляків. Виступ було придушено спільними зусиллями польських і російських військ.

Що оцінюється: наявність конспекту ( 9 балів) та відповідь на письмове запитання  (3 бали).

15 квітня 2020 року. Скористаємося можливістю і узагальнимо вивчений матеріал з теми "Українські землі у 20-90 х роках 18 століття", вивчимо ще декілька нових фактів, а на наступному тижні почнемо вивчення питання культури на українських землях у 18 столітті, а після карантину виконаємо контрольну роботу.

Рекомендації до уроку: уважно розгляньте карту, позначки під нею, пройдіть тест по карті (максимум 11 балів), виконувати, допоки не буде оцінки достатнього рівня. 


Робота з історичною картою. Роздивіться історчні карти, з моїми позначками і без.

1 - Територія Запорізької Січі
2 - Нова (Підпільницька) Січ
3 - Нова Сербія   4 - Словяносербія
5 - Територія між Дніпром і Південним бугом, приєднана до Російської імперії за умовами Кючук-Кайнаджирського миру 1774 року
6 - Територія Кримського ханства, приєднана до Російської імперії у 1783 році
7 - Територія між Південним Бугом і Дністром, приєднана до Російської імперії за умовами Яського миру. (це нова для вас інформація).
8 - Територія Галичини, приєднана до Австрійської імперії після першого поділу Польщі 1772 року
9. Територія Буковини, приєднанадо Австрійської імперії у 1775 році
10. Територія Закарпаття, приєднана до Австрійської імперії після першого поділу Польщі 1772 року 
11. Територія Правобережної України приєднана до Російської імперії після другого поділу Польщі у 1793 році.
12. Територія Волині, приєднана до Російської імперії після третього поділу Польщі у 1795 році.

Пройдіть тестування по карті, максимум 11 балів, у завданні цифри змінено.
Домашнє завдання: прочитайте з параграфа 31 п. 5-7 (ст239-241) та п 9, ст 242-243, з параграфа 32 п.6 с 250-251


10 квітня 2020 року
Ми продовжуємо вивчення теми "Українські землі у 20-90 х роках 18 століття", Тема  уроку: Правобережна Україна та Західноукраїнські землі в другій половині ХVІІІ ст., запишіть у зошит. Щоб отримати завдання до уроку - перейдіть за посиланням, або опрацюйте самостійно підручник параграф 32, ст 244-251, обов'язково пройдіть тестування. Розгляньте карту.

Домашнє завдання: Скласти конспект (тема, усе, що підкреслено -6 балів, ще раз попрацювати з картою на ст. 249.  За потреби прочитати параграф  32. Пройти тест, посилання у щоденнику чи на блозі у попередньому абзаці. (6 балів).



8 квітня 2020 року.
Ми продовжуємо вивчення теми "Українські землі у 20-90 х роках 18 століття", Тема  уроку: Лівобережна Україна в другій половині ХVІІІ ст, Слобідська Україна в другій половині ХVІІІ ст., запишіть у зошит. Щоб отримати матеріали та завдання до уроку - перейдіть за посиланням, або опрацюйте самостійно підручник 30 (пункт 3,4), 31 (пункт 3,4, 8), скласти конспект 
Домашнє завдання: Прочитати текст, скласти конспект (тема, дати -5 балів,  Письмово завдання – доля Калнишевського (1-2 бали) ст. 237. Розгляньте карту на ст 236 та пройдіть тест  за посиланням.


1 квітня 2020 року
Ми розпочинаємо четверту чверть, у незвичних умовах карантину, ще місяць, в кращому разі, нам доведеться так працювати, і це зовсім не жарти. Тому налаштовуємося на робочий лад і починаємо нову і останнню тему у цьому навчальному році, розрахоану на 10 годин: "Українські землі у 20-90 х роках 18 століття", потім будуть уроки повторення.
Тема сьогоднішнього уроку: "Гетьманщина у 20-40 х роках", для його вивчення перейдіть за посиланням

Домашнє завдання: Прочитати параграф 29 повністю, 30 (пункт 1-2), скласти конспект (тема, таблиця-5 балів, Рєшительні пункти – 3 бали), Описати на вибір долю Полуботка чи Розумовського (2 бали), користуючись додатковими джерелами, запишіть у стовпчик імена російських царів 18 ст з роками їх царювання (2 бали).





Завдання на канікули: виконати самостійну роботу (в зошиті) та пройти тест в мережі.

1. Поясніть поняття: Руїна, Чорна рада, протекторат
2.Складіть речення із словами Петоо І, карл ХІІ, Північна Війна, Іван Мазепа, Полтавська битва.
3. Охарактеризуйте Конституцію Пилипа Орлика (коли прийнята, скільки статей, основний зміст).
4. Зрадник чи патріот? Що рухало Іваном Мазепою.
По 3 бали за кожне запитання. Тематична - середня з самостійної роботи і тестів.



18 -20 березня 2020 року

Тема: Освіта, архітектура та образотворче мистецтво. Узагальнення «Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.»

Для продовження роботи перейдіть за посиланням 



Домашнє завдання:
Скласти конспект і таблицю, переписати дати
Як оцінюється: Конспект з двох питань - 2 бали, за кожен рядок таблиці (якщо розкритий зміст по 1 балу, максимум 8, 2 бали за переписані у зошит дати на повторення).

13 березня 2020 року, 8 клас

Козацька Україна після Полтавської битви.

Практична робота: зміст Конституції Пилипа Орлика.



Домашнє завдання: скласти конспект, таблицю і дати відповідь на запитання (Як вирішилася доля України на початку 18 століття (які держави поділили землі, чи зважали вони на бажання українців?)).
Оцінюється: наявність конспекту – 6 балів, таблиця 1- 3 бали, відповідь на запитання  1-2 бали.

Немає коментарів:

Дописати коментар