І молодий і хижий варвар
Все, що вважалося старим,
Гарячим пурпуром забарвив.
А потім сам собі воздвиг
Свої столиці і каплиці -
І над димком з античних книг
Печеню смажив у пивниці.
Ото дитина, далебі!
Таж він таке до рук отримав!
він міг привласнити собі
Не тільки славу - ймення Рима!
Він махом весь його розвій
Міг загребти собі в музеї
І на монетах профіль свій
Відбить на фоні колізею.
Воно ж лежало - лиш бери!
І хто б насміливсь насупроти?
І хто б згадав, що Рим - це Рим,
А не колиска древніх готів?
А мо він слушно ухиливсь,
Бо мав підозру - от в чім штука, -
Що хтось його таки колись
Та на гарячому застука?
Бо над суворий льодостав
Віків, що нам сяга по груди,
Рим - все ж стоїть, як і стояв,
А варвар - варваром і буде.