Формування предметних компетентностей учнів під час практичних занять з історії у 6 класі.

Вступ.

Постановка проблеми. В зв’язку переходом  до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти  в  2013-2014 навчальному році вчителі історії  розпочали викладання  за новою навчальною програмою з історії для учнів 5-9 класів. Особливістю  навчальної програми є те, що вперше в курсі вивчення історії  передбачені уроки практичної форми навчання.

Практичні заняття мають подвійну мету, з одного боку є способом вивчення нового матеріалу на основі оп­рацювання історичних джерел ,а з другого боку -  важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів.

Відповідно до методики проведення, кожне практичне за­няття  відповідає певній темі і передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань.  

Аналіз досліджень. У 90-х роках К. Баханов у посібнику «Лабораторно- практичні роботи з історії України» запропонував для цієї форми навчального заняття термін «лабораторно-прак­тична робота». Лабораторно-прак­тична робота — один з різновидів самостійної роботи уч­нів (метод навчання), суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданнями вчителя без попереднього вивчення цього матеріалу на уроці, або за допомогою підручника, виділенні необхідної інформації, її аналізі, систематизації та узагальненні.

Але в практиці вчителів історії досвід з методики проведення практичних занять незначний.

Метою роботи є показати, як реалізовується компетентнісний підхід на практичних заняттях у 6 класі.

Робота складається з двох частин. У першій частині «Науково-методичне забезпечення формування предметних компетентностей учнів під час уроків історії у 6 класі» розкриваються поняття «компетентнісний підхід», «компетенція» і «компетентність», визначаються ключові та предметні компетенції, шляхи реалізації останніх під час проведення практичних занять.

У другій частині «Практичне заняття  «Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами»  здійснюється самоаналіз практичного заняття у 6 класі, від постановки мети, до використаних форм і методів роботи на уроці. Сам урок вміщено в додатках.

В кінці роботи підбиваються підсумки.

 Частина 1. Науково-методичне забезпечення формування предметних компетентностей учнів під час уроків історії у 6 класі.

1.1. «Компетентність», «компетенція» і «компетентнісний підхід».

Зважаючи на багатоманітність та загальнодоступність джерел інформації, теперішній учень не може запам’ятати велику кількість фактів із предметів, що вивчаються. Важливо адекватно застосовувати інформацію, тобто володіти відповідними уміннями й навичками, виявляти свої ставлення.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392, ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів.

У стандарті розкриваються поняття «компетентнісний підхід», «компетентність» і «компетенція».

Компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці[1].

Компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини[2].

Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності останнього[3].

Компетентнісний підхід передбачає окреслення чіткого кола компетенцій, тобто необхідного комплексу знань, навичок, відношень та досвіду, що дозволяє ефективно здійснювати діяльність або певну функцію, він визначається державою, установами або окремими особами, які організують той чи інший вид діяльності. Таким чином, відповідність загальної здатності учнів виконувати певну діяльність тим вимогам, які висуваються до її виконання, є ступенем компетентності учня[4].

Компетентнісний підхід зміщує акценти щодо організації взаємодії між учнем та учителем. Для учня процес навчання видозмінюється в процес пізнання і завершується не стільки здобутими знаннями, скільки сформованими уміннями, навичками і ставленнями. А вчитель відтепер повинен не лише навчати, він повинен координувати пізнавальну діяльність. Він має застосовувати не лише методичні прийоми навчання знань, а прийоми формування умінь, навичок і ставлень.

Компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності[5].

1.2. Ключові та предметні компетенції.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) — комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Українські дидакти О. Пометун та Г. Фрейман, зазначають, що результатом навчальної діяльності учнів з історії повинні стати наступні компетенції: просторова – орієнтування учнів в історичному просторі; інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації; хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі; мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ; логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції; аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку[6].

Формування просторової компетентності повинне здійснюватися на основі співвідношення розвитку історичних явищ і процесів із географічним положенням країн та природними умовами; використання карти під час визначення причин та наслідків історичних подій, процесів; характеристика регіональних особливостей та геополітичних чинників розвитку країн на основі аналізу карти і факторів довкілля.

Формування хронологічної компетентності учнів забезпечать розгляд суспільних явищ в розвитку та в конкретних історичних умовах певного часу; зіставлення історичних подій, явищ із періодами (епохами), а також орієнтація на використання наукової періодизації історії як способу пізнання історичного процесу.

Інформаційна компетентність учня формуватиметься за таких умов: критичного аналізу й оцінки історичних джерел, виявлення тенденційної інформації та пояснення необ’єктивності; самостійної інтерпретації школярами змісту історичних джерел та відображених історичних фактів, подій, явищ; оцінювання, порівняння, пояснення учнями фактів і явищ дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел.

Задля формування мовленнєвої компетентності на уроках історії учні повинні – розповідати про історичні події та явища й описувати їх, давати усний відгук на відповідь однокласника, оцінювати власну відповідь, брати участь у дискусії, аргументувати власну позицію; письмово–писати оповідання (есе, аналітичні доповіді, реферати, рецензії) про події та історичні постаті, складати різні типи планів, формулювати доречні питання до історичних текстів; усно та письмово–надавати історичну характеристику (подіям, явищам, видатним діячам), складати таблиці та схеми, будувати на цій основі відповідь.

Формування логічної компетентності учня відбувається під час аналізу, синтезу й узагальнення школярем історичної інформації; використання на уроці наукової термінології; всебічній характеристиці учнями історичних постатей, розкритті внутрішніх мотивів дій, створення політичних та історичних портретів; самостійного визначення учнями сутності, наслідків та значення історичних подій і явищ; проведення нескладних досліджень, проектної роботи.

Задля формування аксіологічної компетентності учні повинні порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й діяльність осіб, спираючись на здобуті знання, власну систему цінностей із позиції загальнолюдських та національних цінностей; виявляти суперечності в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та роль в історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку; оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними[7].

Формування інформаційної, мовленнєвої, логічної та аксіологічної компетенцій в здійснюється в єдиному контексті.

1.3. Практичні заняття на уроках історії

Формування історичної компетентності відбувається на уроці, оскільки саме урок вважається основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності в системі освіти України.

        На уроках рекомендовано використовувати як індивідуальні, так і групові форми навчальної діяльності (робота в парах, робота в групах).

Методи та прийоми навчальної діяльності учнів обирає учитель з урахуванням умов та можливостей організації процесу навчання, специфіки й особливостей учнівського колективу, ступеня підготовки учнів, їх інтелектуальних можливостей.

            Доцільне використання як традиційних засобів навчання (підручники, навчальні посібники, документи), так і сучасних (комп’ютерна техніка, медіа-засоби).

З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей та відповідно до державних вимог із загальноосвітньої підготовки учнів окремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки – практичні заняття[8].

У відповідності до вікових можливостей учнів та історичного контексту, практичні заняття мають сприяти відпрацюванню шестикласниками умінь і навичок аналізу історичних джерел різного виду, розумінню учнями важливості таких категорій, як історичний час і простір, зміни і безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність. Практичні заняття дають учням можливість ознайомитися з різними інтерпретаціями подій історії Стародавнього світу, зрозуміти  важливість визначення власної позиції щодо запропонованих на уроці питань та її обґрунтування. Практичні заняття є не тільки способом вивчення нового матеріалу на основі самостійного опрацювання шестикласниками історичних джерел, але й і важливим засобом формування предметної компетентності учнів, тобто їх хронологічної, просторової, інформаційної, логічно-мовленнєвої та аксіологічної компетенцій. 

Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних документів, насамперед наведених у підручнику.

Під час практичного заняття вчитель виступає як консультант у процесі самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу у відповідності до пізнавальних можливостей шестикласників. Матеріали до практичних занять та методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів представлені у підручниках. Питання щодо порядку проведення практичних занять та оцінювання їх результатів залишається у компетенції учителя.

1.4. Підготовка до уроку .

Під час підготовки до уроків історії в 6 класі, в тому числі і практичних занять, я користуюсь рекомендаціями Оксани Трухан «Методичне та дидактичне забезпечення вивчення   інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України» в 6-му класі». 

У 6 класі продовжується формування понятійного апарату. Сформувати в учнів уміння давати визначення поняття, оперувати поняттями є важливим чинником у вивченні історії у цілому.

Окремої уваги заслуговує вміння працювати з історичною картою. Використання карти доцільне і необхідне на кожному уроці, на всіх його етапах і всіх типах.

Учні мають вміти працювати з картою на дошці, у атласі чи підручнику, контурною картою. Необхідно навчити учнів користуватися легендою карти, знаходити необхідні умовні позначки, визначити кордони держав, розташування важливих географічних об’єктів (моря, річки, гори), описувати природні умови за картою, визначати маршрути походів, місця найбільших битв, перебіг подій тощо.

Дуже важливою є хронологічна компетенція, формувати її допомагають хронологічні задачі. Здебільшого, у 6 класі я використовую стандартні задачі, але інколи пропоную учням і нестандартні.

Стандартні дозволяють розвивати найпростіші хронологічні вміння учнів, такі як вміння співвідносити рік зі століттям, підраховувати час, який минув від однієї події до іншої, наприклад:

·        Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення (іншої події),

·        Задачі на встановлення дати події за її відда­леністю від сьогодення (іншої події, зазначеної дати),

·        Задачі на встановлення синхронності фактів, подій, історичних періодів.

Нестан­дартні розраховані на формування таких склад­них вмінь учнів, як співвідносити різні системи літочислення, працювати з неадаптованими істо­ричними джерелами, зміст яких складає хроноло­гічний матеріал.

Важливе значення у розвитку хронологічних вмінь учнів має робота з різноманітними типами таблиць. Найпростішим типом є хро­нологічна таблиця. У таких таблицях дві колонки: дата й подія. Тематичну хронологічну таблицю пропоную вести учням під час вивчення окремої навчальної теми. Для встановлення міжпредметних зв’язків у 6 класі починю складати синхроністичні таблиці, які допоможуть зафіксувати й порів­няти учням події, що відбулися в різних країнах в один і той самий історичний період.

Важливе місце на уроці історії займає робота з джерелами, письмовими і візуальними. Під час роботи з джерелами  використовую таку пам’ятку

Письмовими.

·        Хто автор документа, що ми про нього знаємо чи можемо сказати; чи є він учасником подій? наскільки ми можемо йому довіряти?

·        Коли було створено документ, як це випливає з його змісту, яке значення має час написання; для чого призначено документ?

·        Де відбувалися події, про які йдеться в документі, як це випливає з його змісту, яке це має значення?

·        Які факти наведені в документі, яку інформацію ми можемо з нього отримати, які висновки зробити?

·        Чому і для кого було створено цей документ, як це відобразилося на його змісті і ступені нашої довіри до нього?

·        Про що не сказав даний документ, як він співвідноситься з іншими.

Візуальними.

·        Що зображено?

·        Коли відбуваються події, з чого це випливає; коли створено зображення, з якою метою?

·        Де відбуваються події, які характерні ознаки даного місця, яке це має значення?

·        Дайте характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і типів вони належать, чому саме такий склад учасників;

·        Хто автор зображення, яка його соціальна та політична позиція, як він ставиться до зображеного; де й коли надруковано це зображення ?

·        Чи є це зображення типовим для епохи, чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно й об’єктивно?

Частина 2. Практичне заняття  «Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами».

Підготовка учителя до проведення уроку розпочинається із визначення його теми і мети.

 Навчальні цілі кожного уроку мають бути сформульовані відповідно до програмових вимог загальноосвітньої підготовки учнів за предметними компетенціями, тобто навчальні цілі спрямовані на формування предметних компетенцій; чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку (обсяг і рівень засвоєння знань, розвитку вмінь і навичок, ціннісних орієнтацій).

Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Тема 3. ДОБА  ЕЛЛІНІЗМУ   Практичне заняття. Особистість і діяльність Александра Великого за історичними джерелами

Учень/ Учениця: ◌ називає дати Східного походу Александра Великого,; ◌ показує на карті кордони держави Александра Великого, перебіг Східного походу; ◌ характеризує діяльність видатних діячів; ◌ оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства.

Виходячи із завдань, які ставить навчальна програма, до цього уроку я сформулював наступну мету:

Познайомити учнів з перебігом «Східного походу» Александра Македонського, назвати основні події та дати;

Формувати навички

установлювати причини, суть і наслідки «Східного походу»;

упізнавати за історичними джерелами постать Александра Македонського та характеризувати його діяльність;

називати події за датами та дати подій (битва при річці Гранік, битва при Іссі, битва при Гавгамелах, підкорення Єгипту та Середньої Азії, похід на Індію);

показувати на карті місця найбільших битв та територію держави Александра Македонського;

висловлювати особисте ставлення до історичних фактів, подій і діячів;

Виховувати ціннісні орієнтації, зокрема почуття справедливості і співчуття.

Кожен урок я починаю актуалізацією опорних знань. До цього уроку запропоновані такі завдання

Робота з історичною картою Покажіть на карті: Грецію, Афіни, Спарту, Македонію, Персію, місця найбільших битв війни між греками і персами.

Завдання на встановлення хронології подій. Позначити події на лінії часу.

Коли відбувалася Греко-перська війна, скільки років тривала, скільки часу минуло від початку?

Коли відбувалася Пелопоннеська війна, скільки років тривала, скільки часу минуло від початку?

Коли і в якій битві македонці перемогли афінян?

Опитування  Що таке імперія? Які імперії Стародавнього світу вам відомі?

Значну увагу на уроці займає питання особистості Александра Македонського. Учням запропоновано познайомитися з його портретом у підручнику, висловити своє «перше враження», а потім опрацювати в групах історичні джерела, дати відповіді на запитання, завершити речення.

Запитання до тексту

1.     Визначте,що в джерелі свідчить про освіченість Александра?.

2.     Які фрагменти повідомляють про те, що Александр був сильною духом, сміливою та честолюбною людиною?

Скориставшись наведеними джерелами, аргументуйте твердження, навівши
приклади.  Александр Македонський...

1.     Був сміливою та честолюбною людиною, адже...

2.     Мав добру освіту та виховання, свідченням чого є...

3.     Був сильною духом та рішучою людиною, що виявлялося в...

Щоб розкрити перебіг походу, під час підготовки до уроку було запропоновано шестикласникам підготувати невеликі історичні довідки про основні події Східного походу Македонського. Учні зачитали довідки,показали на карті місця найбільших битв, територію держави Александра Македонського.

Потім учні в групах опрацювали історичні джерела і дали відповіді на запитання

1.     Яку воєнну хитрість використали македонці у битвах?

2.     Як була переможена армія персів?

Довели, що Александр Македонський був не тільки талановитим полководцем, а й справжнім воїном.

 Під час закріплення навчального матеріалу учням запропоновано ще раз «пройти по карті» шляхом Македонського і скласти хронологічну таблицю із запропонованих елементів (розрізаних у вигляді пазлів).

Для формування аксіологічної компетенції в кінці уроку учням було запропоновано висловити свою оцінку щодо особистості та діяльності Александра Великого (сподобався/не сподобався, займи позицію) та пофантазувати (коло ідей), як могла б скластися подальша доля Світу і Македонського, якщо б останній не помер у 33 роки.

Вдома учням було запропоновано скласти історичний портрет великого полководця за пам’яткою у підручнику.

Таким чином на практичному занятті в 6 класі  основну увагу було  приділено  аналізу історичних джерел, візуальних та письмових, учні шукали необхідну інформацію,  інтерпретували зміст джерел, оцінювали факти та інформацію, яка в них містилася (інформаційна компетентність). Крім того шестикласники аналізували і узагальнювали історичну інформацію (логічна компетентність), давали оцінку особистості Александра Македонського спираючись на набуті знання (аксіологічна компетенція), аргументували свою позицію, презентували історичні довідки (мовленнєва компетенція).

Для формування просторових та хронологічних компетенцій під час уроку учні знаходили на карті місця найбільших битв і кордони держави Александра Македонського, вираховували часові проміжки між початком і кінцем походу, час, який минув від початку походу до наших днів, час від початку греко-перських воєн до початку походу тощо.

 Висновки

Компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності.

Результатом навчальної діяльності учнів з історії повинні стати наступні компетенції: просторова – орієнтування учнів в історичному просторі; інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації; хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі; мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ; логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції; аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку.

Формування предметних компетентностей відбувається на уроці, оскільки урок залишається основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності в системі освіти України.

З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей та відповідно до державних вимог із загальноосвітньої підготовки учнів окремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки – практичні заняття.

Практичні заняття є не тільки способом вивчення нового матеріалу на основі самостійного опрацювання шестикласниками історичних джерел, але й і важливим засобом формування предметної компетентності учнів.

Використання карти доцільне і необхідне на всіх етапах навчання і всіх типах уроків. Учні мають вміти користуватися легендою карти, знаходити необхідні умовні позначки, визначити кордони держав, розташування важливих географічних об’єктів тощо.

Формування хронологічної компетенції відбувається за допомогою хронологічних задач, стандартних і нестандартних, побудови лінії часу, хронологічних і синхроністичних таблиць.

На запропонованому практичному занятті в 6 класі  основну увагу було  приділено  аналізу історичних джерел, візуальних та письмових, учні шукали необхідну інформацію,  інтерпретували зміст джерел, оцінювали факти та інформацію, яка в них містилася (інформаційна компетентність). Крім того шестикласники аналізували і узагальнювали історичну інформацію (логічна компетентність), давали оцінку особистості Александра Македонського спираючись на набуті знання (аксіологічна компетенція), аргументували свою позицію, презентували історичні довідки (мовленнєва компетенція).

Для формування просторових та хронологічних компетенцій під час уроку учні знаходили на карті місця найбільших битв і кордони держави Александра Македонського, вираховували часові проміжки між початком і кінцем походу, час, який минув від початку походу до наших днів, час від початку греко-перських воєн до початку походу тощо.

---

[1] Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392. с. 3

[2] Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392. с. 3

[3] Баханов К.О.    Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: Монографія. с 112

[4] Баханов К.О.    Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: Монографія. с 112

[5] Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392. с. 3

[6] Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. с. 106 - 107

[7] Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман с. 72

[8] Навчальна програма з історії для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх шкіл. с. 4