Жереб кинуто! У 49 році до н.е. Юлій Цезар порушив заборону римського сенату і перейшов зі своїми військами річку Рубікон... Невдовзі цезар оволодів Римом.
Жереб кинуто! Тепер я учасник конкурсу "Учитель року 2016 " у номінації "Історія". Вороття немає. Попереду десять складних, вирішальних днів. Нікому ні слова. Знає лише дружина. Вона мене підтримує, або принаймні не заважає. Взагалі, ми рідко сперечаємося, хоча працюємо разом. Я вчитель історії, вона - зарубіжної літератури. Одна ремарка, я - директор школи, вона - мій підлеглий, ну, в робочий час.
Інколи я беру ""творчу відпустку", пишу статтю, готую відкритий урок, чи як зараз, пишу свій "автопортрет" на конкурс. Для мене створюється "режим сприяння", ніч, комп'ютер, і я. Люблю ніч. Люблю, коли до кінця терміну залишаються лічені години, коли на ранок усе має бути готово, і диво - усе буде зроблено.
Сьогодні у мене така відпустка, бо завтра - відбірковий етап конкурсу, і я маю постати в усій красі. Ну що ж... Зустрічайте переможця!
Так, я люблю перемагати, в шахах, баскетболі, предметних олімпіадах, творчих конкурсах чи інтелектуальних іграх. Я люблю, коли перемагає моя команда, мої вихованці чи мої близькі.
Я вже був учасником районного конкурсу "Вчитель року". Два роки тому переміг у номінації "Директор школи", маю досвід участі і у обласному етапі.
Чи хвилююся я? Звісно хвилююся. Але тиждень тому я сказав дружині і сину, що змагатимуся за звання кращого вчителя історії, тепер назад вороття немає. Жереб кинуто! Ніяких відмовок, ніяких виправдань. Чи став би Цезар Імператором, з усіма його талантами і здобутками, якщо б в останній момент зупинився?
"А чи не дуже тебе занесло? Поставити себе поряд з великим Юлієм?" - запитаєте ви мене. Посміхнусь і відповім : "Можливо". Але з маленьких успіхів, з маленьких перемог складається важкий шлях, шлях до мрії. Так, я мрію перемогти у цьому конкурсі, не заради слави, грошей чи визнання, а тому, що хочу бути гідним прикладом для свого сина. Я вам про нього не розповідав? Він першокласник. Добре навчається, старанно пише, читає, має схильності до математики, ходить на гурток, любить ігри і конкурси, любить перемагати - тут він весь у тата. Оцінок нам ще не ставлять, але він обов'язково буде відмінником, і, сподіваюсь, гарною людиною. Так має бути.
Про конкурс. У мене гідні супротивники, досвідчені і розумні, і цим завдання стає ще складнішим, але водночас і цікавішим.
Що маю я?
Досвід, дванадцять років педагогічного стажу, вищу кваліфікаційну категорію;
Навички роботи з комп'ютером, використання хмарних технологій;
Авторитет, підтримку колег і сім'ї;
Компетентнісний підхід у викладанні історії, навички створення "ситуації успіху" на уроці;
Успіхи вихованців в інтелектуальних іграх;
Особисті якості: відповідальність, наполегливість, працьовитість...
На що сподіваюся?
На повну концентрацію і самовіддачу, ну і, звісно, на... удачу.
Тож всім учасникам конкурсу бажаю удачі, а переможе той, хто піде до кінця.
Немає коментарів:
Дописати коментар