Такі от справи

Сьогодні виявилося, що усі вчорашні напрацювання марні. Учні 5 класу працюють за підручником Пометун О.І.. Втішає одне, я теж працюю за цим підручником. Що ж, довелося переробляти урок. До нього залишилося 12 годин

16 грудня 2015 року

Історія України

5 клас

Тема:  Кого ми називаємо давніми мешканцями України

Мета: Сформувати уявлення учнів про племена і народи, які раніше жили на території нашої держави, познайомити їх з господарським та повсякденним життям; формувати історичні компетентності учнів, вміння працювати з підручником та додатковими джерелами інформації, навички самостійного пошуку та систематизації інформації; виховувати любов до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований

Методичне забезпечення: підручник, карта, дошка, картки з завданнями, презентація

Основні поняття: Міграція, трипільці, кіммерійці, скіфи, сармати, греки, слов’яни, пектораль

Структура уроку

1. Кого ми називаємо давніми мешканцями України

2. Як жили східні слов’яни

3. Як досліджують життя давніх мешканців України

Хід уроку

1. Організаційний момент, мотивація до навчання

2. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування:

Завершіть речення

1. Письмові документи, предмети, будівлі та інші пам’ятки, які відображають історичні події та явища і дають можливість досліджувати життя людей в минулому – історичні джерела

2. Все, до чого можна доторкнутись руками – речові джерел, наведіть приклади

3. Існують у письмовому вигляді – писемні джерела, наведіть приклади

Назвіть вид історичних джерел

Орнаменти, традиції, звичаї, правила поведінки -  етнографічні

Портрети, фотографії, малюнки, картинки, кінофільми – візуальні, зображувальні.

Хто знаходить і досліджує речові джерела – археологи,

наука яка їх вивчає – археологія

Повторення лінії часу і навичок складання і розв’язання історичних задач

3. Перевірка домашнього завдання (робота на картках)

Картка 1

1. Завершіть речення

Сукупність подій, що повторюються у певній послідовності і мають спільні ознаки називається ___________________________________________

2. «Що? Де? Коли?», заповніть табличку

Що?	Де?	Коли?
У 1840 році в Петербурзі вийшов друком перший кобзар
Українська спортсменка Оксана Баюл у 1994 році стала чемпіонкою з фігурного катання

3. Прочитайте текст, дослідіть історичну подію, дайте відповідь на запитання

Що відбулося? ___________________________

Де і коли? _______________________________

Які причини? ____________________________

Які наслідки?_____________________________

Яке історичне явище відображає ця подія?

Пуск першої залізниці на території України, що входила до складу Російської імперії, відбувся 1865 року. Вона з’єднала морський порт Одесу і місто Балту, куди привозили багато збіжжя. За два роки залізничне сполучення було продовжене до міста Єлисаветград.

Картка 2

1. Завершіть речення

те, що відбувалося з  людьми в минулому в певний час та в певному місці: подорожі, битви відкриття тощо ___________________________________

2. «Що? Де? Коли?», заповніть табличку

Що?	Де?	Коли?
У 1187 році вперше у писемному джерелі було вжито назву Україна
У 1960 році в м. Київ відкрито першу лінію метро

3. Підберіть вірне запитання, з’єднайте стрілочками

Причина                                Яким є результат?                      

Подія                                     Чому це відбулося

Явище                                    Що, де, коли, з ким і як відбулося?

4. Поміркуйте, що потрібно знати, щоб дослідити повсякденне життя

4. Повідомлення теми і мети уроку

1. Кого ми називаємо давніми мешканцями України?

Розповідь вчителя, що супроводжується демонстрацією презентації

У різні часи на території України проживали різні народи. Іс­торикам складно визначити, які саме групи людей оселилися на цих землях першими. Як і в історії інших країн, в історії Укра­їни велику роль відіграли племена і народи, що приходили з ін­ших земель. Деякі залишалися тут на довгі століття або й назавжди, інші — мігрували далі. Кожен з цих народів вів свій спосіб життя, мав власні звичаї і культуру. Дізнатися про життя народів у дописемні часи нам допомагають речові джерела, які вивчають археологи.

Важливе місце серед давніх мешканців українських земель на­ лежить трипільцям. Залишки їхнього поселення поблизу с. Три­пілля на Київщині віднайшов археолог Вікентій Хвойка. Саме від місця першої знахідки і походить назва цього народу, який вчені вважають першим осілим населенням на території давньої Украї­ни. Основними заняттями трипільців було землеробство і домашнє скотарство. І хоча вони не залишили нам писемних пам’яток, трипільці відомі в усьому світі насамперед своїми глиняними ви­ робами, розписаними білою, жовтою, червоною та чорною фар­бами. Наразі немає свідчень того, чи використовували майстри гончарний круг1, проте трипільский глиняний посуд і досі вражає витонченістю форм та різноманітністю орнаменту. Тож недаремно трипільців називають «племенами мальованої кераміки». Досліджуючи залиш ки поселень давніх землеробів, археологи з’ясували, що вони складалися зазвичай з кількох десятків жител і господарських споруд, які розміщувалися рядами або по колу. В одному поселенні проживало кілька сотень людей. За житло трипільцям слугували одно- і навіть двоповерхові при­міщення, розділені на кімнати. У знайдених археологами решт­ках помешкань можна роздивитися піч-лежанку, стільці, глиняні жіночі фігурки. Учені вважають ці фігурки символом сім’ї, родючості.

Міграція – переміщення людей на інші території зі зміною місця проживання на тривалий час

Трипільці 6-3 тис до н.е

1893 рік Вікентій Хвойка біля села Трипілля на Київщині знайшов залишки поселення

Цікаву сторінку в історію давньої України вписали кіммерійці і скіфи — кочові скотарі, які були вправними вершниками і лучни­ками. Ці народи залишили по собі чимало курганів, де були похо­вані їхні царі. В одному з таких на­ сипів на Дніпропетровщині знайшли золоту скіфську пектораль — одну з найвідоміших археологічних знахі­док сучасної України.

Кіммерійці 12-7 ст. до.н.е. Розповідь вчителя

Скіфи 6-3 ст до н.е. Розповідь вчителя

1971 рік Борис Мозолевський під час розкопок кургану Товста Могила на Дніпропетровщині знайшов золоту скіфську пектораль

Сармати 2 ст до н.е – 2 ст н.е.

Робота з підручником ст 83, що не сказав вчитель

Самостійна робота з підручником ст..87, що дізналися з тексту

Робота з картою

Показати території розселення Скіфів, найвідоміші кургани, грецькі міста-колонії

Ввправа «Вірю-не вірю»

Перші археологічні знахідки трипільців знайшов Борис Мозолевський

Перші археологічні знахідки трипільців знайшов Вікентій Хвойка

Борис Мозолевський знайшов золоту пектораль у кургані Солоха

Борис Мозолевський знайшов золоту пектораль у кургані Товста Могила

2. Як жили східні слов’яни?

Розповідь вчителя

У місцевостях з непрохідними лісами, на крутих берегах річок, куди дістатися складно, у минулому жили представники давніх слов’ян.

Формування поняття

Слов’яни – це група європейських народів, об’єднаних спільним походженням та близькістю мови. Частина з них з початку І тисячоліття н.е. розселилася на території сучасної України

Городища – укріплені поселення

До сьогодні археологи знаходять укріплені поселення — го­ родища, де могли проживати до кількох сотень людей. Ж или слов’яни у напівземлянках або хатах, стіни яких будували з лози та глини. У такому приміщенні обов’язково була піч. Наявністю печей слов’янські помешкання відрізнялися від будівель племен - сусідів, наприклад германців, посеред жител яких було відкрите вогнище.

Усім необхідним для життя слов’яни забезпечували себе самі. Вони займалися землеробством і скотарством, використовували залізні знаряддя праці, знали чимало ремесел. Завдяки цьому слов’яни мали змогу торгувати. З Візантії, наприклад, привозили сережки і браслети, золоті монети і шовкові тканини. А на ринки та базари су­сідніх країн слов’яни везли на продаж мед, віск, хліб і рибу, ремісничі вироби.

3. Як досліджують життя давніх мешканців України?

Давайте уявимо себе істориками, архіваріусами чи археологами

Робота в парах з джерелами на картках

Ці племена живуть по річці Іпаніду (Південний Буг) на захід від Борисфену (Дніпро), а якщо переїхати через Борисфен з боку моря, то спершу буде Полісся, а від нього вгору живуть скіфи-хлібороби, яких елліни, що живуть на річці Іпаніду, називають борисфенітами, а самих себе ці елліни звуть ольвіополітами. Ці скіфи-хлібороби на схід займають простір на три дні дороги аж до річки, що має назву Пантікапу (Інгул), а на північ - простір на одинадцять днів плавби вгору по Борисфену. Над ними вже на широкий простір розкинулась пустиня; за пустинею живуть андрофаги (людоїди), особливе плем'я, зовсім не скифське. На схід від цих скіфів-хліборобів, за річкою Пантікапом, живуть уже скіфи-кочівники, які нічого не сіють і не орють; вся ця країна позбавлена дерев, за винятком Полісся, ці кочівники на схід займають обшир на чотирнадцять днів дороги, який простягається до річки Герри.

Про які племена розповідає Геродот? Чим, на вашу думку, вони займалися? Покажіть їх на карті

     По той бік Герри знаходяться так звані царські володіння і живуть найкращі і найчисленніші скіфи, які вважають інших скіфів своїми рабами. Місцевість, яку вони займають, простягається на південь до Тавріки, а на схід - до рову, який викопали нащадки сліпих, і до торжища при Меотійському озері, званого Крімнами; частина ж їх володіння простягається до річки Танаїду. Місцевості, що лежать на північ від царських скіфів, займають меланхлени (чорноризці), особливе, не скіфське плем'я. Вище меланхленів, наскільки нам відомо, лежать озера і безлюдна пустиня.

Про які племена розповідає Геродот? Чим, на вашу думку, вони займалися? Покажіть їх на карті

     Все найважливіше для життя є в скіфів у достатку. Звичаї ж у них такі. Вони шанують тільки таких богів: вище за всіх Естію, потім Зевса і Землю, визнаючи останню дружиною Зевса, далі Аполлона, Небесну Афродіту, Іріду і Арея. Ці божества шанують усі скіфи, а так звані скіфи царські приносять жертви ще й Посейдонові. Естія - по-скіфському зветься Гавіті, Зевс - Папай, на мою думку, цілком правильно. Земля - Апі, Аполлон - Гіпосір, Афродіта Небесна - Аргім-паса, Посідон - Фагімасад. Скіфи не мають звички ставити кумирів, вівтарів і храмів жодному божеству, крім Арея; споруди ж на честь останнього у них у звичаї.

Про яких богів ви дізналися з розповіді?

...Військові звичаї у них такі: скіф п'є кров першого забитого ним ворога, а голови всіх забитих у бою відносять до царя, бо той, хто приніс голови, дістає частину захопленої здобичі, а той, хто не приніс, не дістає.

Про яку військову традицію ви дізналися?

Виконання завдання на ст.. 82 уявіть, що ви археологи і знайшли під час розкопок древніх поселень такі речі. Що ви можете розповісти про життя давніх словян?

5. Закріплення та узагальнення

1. Вправа «Три речення» Розповісти трьома реченнями про трипільців, кіммерійців, скіфів, сарматів, слов’ян

2. Складання лінії часу «Народи і племена, що проживали на території України»

Складання і розв’язання історичних задач

3. Історичний диктант

1.     Переміщення людей на інші території зі зміною місця проживання на тривалий час _______________________________________________

2.     Перші археологічні знахідки поселення трипільців віднайшов ______________ ____________

3.     Це сталося поблизу села _______________________ на Київщині.

4.     По собі ___________________ і скіфи залишили чимало курганів де були поховані їхні царі.

5.     Коштовну скіфську пектораль знайшов ______________ _________________

6.     У кургані _____________________ _______________________

7.     Назва цього племені перекладається, як «оперезані мечем», легендарні нащадки скіфів і амазонок ____________________________

8.     Одне з заснованих греками міст має назву ________________________, що означає «щаслива»

9.     Укріплені поселення слов’ян називаються ______________________

10. Велика держава І тис н.е., розташована на Балканах і в Малій Азії називається _____________________

6. Підсумки уроку, оцінювання

7. Домашнє завдання

Параграф 12 читати і переказувати

Опрацювати документ  «Михайло Грушевський про слов’ян» ст. 80